Блазнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл.
1) Ребячиться, шалить.
2) Соблазняться. Як настане горе, зараз блазняться.
Європе́єць, -пе́йця, м. Европеецъ. Ми вже стали європейцями.
Переписати, -ся. Cм. переписувати, -ся.
Розгари, гар, ж. мн. Семикъ, праздникъ Тройцы.
Страма, -ми, ж. Постыдное дѣло. Що я роблю страму таку.
Тугий, -а, -е. 1) Тугой, упругій. Щоб була туга як коліно. (Посадивши капусту, примовляютъ).
2) Крутой, густой. Туга грязь.
3) Твердый (о камнѣ).
4) Сильный, крѣпкій, суровый. Туга зимойка.
5) Несговорчивый, упрямый, крутой. Я чоловік не тугий: дасте 25 карбованців, то й ваш кінь.
6) О рѣчи: тяжелый. Уся мова його була якась туга, лемехувата. Ум. тугенький, тугесенький.
Уплавзувати, -зую, -єш, гл. Выгладить, уравнять ползая, лазя. Уплавзована нора.
Уродник, -ка, м. Красавецъ. Встрѣчено у Щоголева. Мусить вродник в кого небудь попитатися поради.
Хвилілник, -ка, м. = хвилівник.
Шляма, -ми, ж.
1) То мѣсто на концѣ доски, которое остается не отдѣленнымъ пилою, а отколотымъ.
2) У человѣка: ключица.
