Викосити Cм. викошувати.
Дома́шній, -я, -є. = домовий. Домашнього злодія не встережешся.
Досу́кування, -ня, с. Досучиваніе.
Накритни́й, -а́, -е́ Крытый, покрытый. Накритні крамниці.
Притолочити, -чу, -чиш, гл. Притоптать (траву, посѣвы).
Причина, -ни, ж. 1) Причина. Було б чути се, що земля ходить. — З якої причини? Земля не віз. Хто був причиною розстання мого, щоб мій ввесь смуток упав на нього. я ж не причиною, що болить, — не виноватъ же. я, что болитъ. 2) Вина. Не можу я. пане, на инших казати, бо моя причина, — буде Бог карати. 3) Несчастіе, бѣда. Сталась йому причина: сіль головку розбила. Плаче, плаче сиротина по моїй причині. Я з того не винен, що така причина впала. 4) Падучая болѣзнь. Причина його б'є. Щоб тебе причина кинула. Її й не сватають, бо на їй причина буває. 5) Помѣшательство, порча. Ото ж моя дівчинонька, що сонна блудила: отаку то їй причину ворожка зробила. Ум. причинка. Причинонька.
Скамниця, -ці, ж. = скамна. Обозветься та Марєчка у світлиці, прихиливши головоньку ік скамниці. Лежить мила на усю скамницю.
Соняшничиння, -ня, с. соб. Стебли подсолнечника.
Спільність, -ности, ж. Общность, единеніе. До гурту, до громади, до спільности закликають.
Черкоти, -ко́т, ж. мн. Родъ шпоръ съ побрякушками по сторонамъ сапога, — ими выбиваютъ тактъ въ танцахъ.