Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зело

Зело́, -ла́, с. Зелень, травянистое растеніе. Тихая роса сідала над зелом і древом. Мкр. Н. 35. Стало їх подвір'я зелом і древом заростати. КС. 1884. І. 32. Багато зела на цім огороді, то тяжко буде полоти. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 149.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЕЛО"
Безгубий, -а, -е. Не имѣющій губъ.
Бублейниця, -ці, бублешниця, -ці, ж. Пекущая бублики и торгующая ими. Котл. Ен. VI. 14. Піднялись на місто йти бублейниці, палянишниці. Кв. Була у нас на селі бублейниця. МВ. ІІ. 195.
Же́ртівня, -ні, ж. Жертвенникъ. К. Псал. 195.
Забри́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Крепити, -плю́, -пиш, гл. Укрѣплять, усиливать. Вона мене кріпила своєю радою. Г. Барв. 287. Як стали крепить морози... ти такечки більш місяця крепили. О. 1861. V. 73.
Мик! меж., выражающее быстрое движеніе. Обступлять удвох барана, а він мик! та й утік. Н. Вол. у.
Міро́шник, -ка, м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин. Гліб. 82.
Поморитися, -римося, -теся, гл. Устать, умориться (о многихъ). Чи потомились, чи поморились, чи на мене, нивку, забулися. Чуб. III. 241. Танцювали, танцювали та й поморились. Драг. 340.
Течка, -ки, ж. Ум. отъ тека.
Упервині нар. 1) = уперве. Може що й не так зробив, — це було впервині мені. Верхнеднѣп. у. 2) Прежде, въ прежнія времена. Упервині не пиш робилось. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЕЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.