Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тринчик
тринькало
тринькання
тринькати
трипутень
трипутник
трип'ять
трирішній
трисв'ятий
триста
триття
триумф
триумфальний
триумфувати
трихи
трицалівка
тричи
тришия
трібний
трібувати
трівати
трівога
трівожити
трівожитися
трівок
трійка
трійло
трійник
трійця
трійчак
трійчичка
трін
тріні
тріп I
тріп II
тріпанина
тріпання
тріпати
тріпатися
тріпнути
тріпнутися
тріпотати
тріпотатися
тріпотіти
тріпу
трісі
тріска
тріскання
тріскати
тріскатися
тріскач
тріскотати
тріскучий
тріснути
трісочка
трісочок
трістя
трісчина
трісь
тріфолія
трішки
тріщ
тріщання
тріщати
тріщуватий
тріщук
тровити
тровлюк
трогати
троє
троєзілля
троєм
троєнка
троєчко
троєшки
трої
троїстий
троїти
троїти 2
троїтися
троїцький
тройзіл
тройзілля
тройко
тройник
тройнити
тройноголов'як
тройняг
тройнячок
тройця
тройчак
тройчаки
тройчастий
тройчатий
тройчатка
тройчистий
трок
трон
трона
троп
тропа
тропак
тропарь
тропати
тропити
тропка
тропник
тропок
тропота
троск
троска
троскання
троскати
троскатися
троскіт
троскотання
троскотати
троскотіти
тросник
тросок
Їднолітці, -ців, м. мн. Ровесники. Мій Григор, а братів Кость, то вони собі їднолітці. Камен. у.
Карасьча, -чати, с. = карася́.
Колір, -ру, м. Цвѣтъ. Санько розмалював той кружок усякими колірами. Ком. II. 85.
Одружуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. одружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Вступать, вступить въ бракъ, жениться, выйти замужъ. Треба засвататься, одружиться. ЗОЮР. І. 70. Удова, що бажає вдруге одружиться, надіва червоний очіпок. Ном.
Перебовтати, -таю, -єш, гл. Взболтать.
Повідпасуватися, -суємося, -єтеся, гл. Откормиться (о многихъ).
Поязичитися, -чуся, -чишся, гл. Соврать? Не ймете віри? Може думаєте: поязичився Свирид? МВ. (КС. 1902. X. 142).
Учінка, -ки, ж. = учіння. Чому не вивчив? — Яка Фе воно вчінка, як не дають книжок? Славяносерб. у.  
Хур-хур, меж., выражающее шумъ отъ крыльевъ. Летів горобець через хлівець, та все вгору хур-хур! Ном., стр. 299, № 303.
Хуркало, -ла, с. см. фуркало. Крутнувся той бич на ціпильні, як хуркало. Грин. II. 207.
Нас спонсорують: