Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тарапата
тарапать
тарапунька
тарара!
тараракання
тараракати
тарарах!
тарарахнути
тарас
тарасина
тараскавка
тараскало
таратотіти
таратура
тарах!
тарахкавка
тарахкало
тарахкання
тарахкати
тарахкотанина
тарахкотання
тарахкотати
тарахкотілка
тарахкотіти
тарахнути
тарахта
тарахтати
тарган
тарганина
тарганиння
тарганити
тарганитися
тарганів
таргання
тарготіти
тарель
таритися
тарівка
тарілець
тарілка
таріль
таркан
тарканистий
тарканище
таркатий
таркач
тарко
таркотати
тарлабан
тарниця
таровисько
тарпан
тарсувати
тартак
тартаковий
тартачина
тарюватися
тарятися
тасінька
тасканина
таскання
таскати
таскатися
тасувати
таська
таськало
таськання
таськати
тась-тась!
тасюкати
тасю-тасю!
тася
тат
татар
татарак
татараковий
татарва
татаренко
татарин
татаринів
татарка
татарник
татаронька
татаронько
татарський
татаруватий
татарча
татарченя
татарчин
татарчук
татарщина
татарюга
татеньків
татенько
татів
татків
татко
тато
татоньків
татонько
таточків
таточко
татошник
татувати
татуленьків
татульо
татуненьків
татунин
татунів
татунь
татуньо
татуньців
татуняти
татусеньків
татусів
татусь
татухна
татців
татцьо
тать
Вилетіти Cм. вилітати.
Довганя, -ні, ж. = Веретільник. Вх. Пч. II. 16.
Жовтю́х, -ха́, м. пт. Lusciola rubecula. Вх. Пч. II. 12.
Золовато нар. Пасмурно, холодно и вѣтряно. Загонь вівці, бо на дворі золовато. Острож. у.
Кишка, -ки, ж. 1) Кишка. Чи мох, чи вовна, аби кишка повна. Ном. 12173. Треба думать та гадать, чим кишки напхать. Ном. 2) Колбаса, начиненная кашей. Маркев. 154. Дайте мені кишку, іззім у затишку. Чуб. 3) Красный наростъ на головѣ индѣйскаго пѣтуха. 4) ходити без кишни. Ходить безъ пояса. Гол. Од. 48. Ум. кишечна.
Переплачувати, -чую, -єш, сов. в. поплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Переплачивать, переплатить.
Підлетіти Cм. підлітати.
Підстаркуватий, -а, -е. = підстарий. Люде підстаркуваті. Г. Барв. 305.
Середульший, -а, -е. Средній. АД. І. 108. Озоветься менший до середульшого, середульший до старшого. Чуб. V. 847.
Троїти 2, тро́ю, -їш, гл. Утраивать.
Нас спонсорують: