Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тарапата
тарапать
тарапунька
тарара!
тараракання
тараракати
тарарах!
тарарахнути
тарас
тарасина
тараскавка
тараскало
таратотіти
таратура
тарах!
тарахкавка
тарахкало
тарахкання
тарахкати
тарахкотанина
тарахкотання
тарахкотати
тарахкотілка
тарахкотіти
тарахнути
тарахта
тарахтати
тарган
тарганина
тарганиння
тарганити
тарганитися
тарганів
таргання
тарготіти
тарель
таритися
тарівка
тарілець
тарілка
таріль
таркан
тарканистий
тарканище
таркатий
таркач
тарко
таркотати
тарлабан
тарниця
таровисько
тарпан
тарсувати
тартак
тартаковий
тартачина
тарюватися
тарятися
тасінька
тасканина
таскання
таскати
таскатися
тасувати
таська
таськало
таськання
таськати
тась-тась!
тасюкати
тасю-тасю!
тася
тат
татар
татарак
татараковий
татарва
татаренко
татарин
татаринів
татарка
татарник
татаронька
татаронько
татарський
татаруватий
татарча
татарченя
татарчин
татарчук
татарщина
татарюга
татеньків
татенько
татів
татків
татко
тато
татоньків
татонько
таточків
таточко
татошник
татувати
татуленьків
татульо
татуненьків
татунин
татунів
татунь
татуньо
татуньців
татуняти
татусеньків
татусів
татусь
татухна
татців
татцьо
тать
Бадуня, -ні, ж. = баденя. Вх. Лем. 389. Ум. бадунька.
Бесурменський, -а, -е. = бусурманський К. ЧР. 23. Віра бесурманська. АД. І. 334.
Доси́нюватися, -нююся, -єшся, сов. в. досини́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Досиниваться, досиниться.
Закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Мнж. 180. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло. Полт. у.
Муги́рька, -ки, ж. Неотеса, мужичка, грубая женщина.
Нахромитися, -млюся, -мишся, гл. Наткнуться. Чоловік із скирды упав, та на вила й нахромився. Борз. у.
Падкатися, -каюся, -єшся, гл. Хлопотать, ухаживать, заботиться, печься о комъ изъ любви къ нему. Мати падкає за дочкою. Рк. Левиц. Падкається хазяїн коло коней, бо любе коні. Рк. Левиц. Чого се ви, Катре, так падкаєтесь без спочинку? МВ. (6. 1862. III. 62).
Пильновитий, -а, -е. = пильний 1. Отсе й тобі гостинець мій, чабане вірний, пильновитий, за те, що скот у мене ситий, за догляд у ватаги твій. Мкр. Г. 29.
Попарити, -рю, -риш, гл. 1) Попарить горячей водой, на огнѣ, — во множествѣ. Тікай лиш од печі, — попарю плечі. Грин. І. 243. 2) Высѣчь розгами, побить. Як попарить мужик ціпом, — аж шкура облізла. Грин. III. 674. Зи теж їх і попарили сьогодні (різками). Мир. ХРВ. 268.
Постельниця, -ці, ж. Доска въ днѣ кузова телѣги.
Нас спонсорують: