Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тарапата
тарапать
тарапунька
тарара!
тараракання
тараракати
тарарах!
тарарахнути
тарас
тарасина
тараскавка
тараскало
таратотіти
таратура
тарах!
тарахкавка
тарахкало
тарахкання
тарахкати
тарахкотанина
тарахкотання
тарахкотати
тарахкотілка
тарахкотіти
тарахнути
тарахта
тарахтати
тарган
тарганина
тарганиння
тарганити
тарганитися
тарганів
таргання
тарготіти
тарель
таритися
тарівка
тарілець
тарілка
таріль
таркан
тарканистий
тарканище
таркатий
таркач
тарко
таркотати
тарлабан
тарниця
таровисько
тарпан
тарсувати
тартак
тартаковий
тартачина
тарюватися
тарятися
тасінька
тасканина
таскання
таскати
таскатися
тасувати
таська
таськало
таськання
таськати
тась-тась!
тасюкати
тасю-тасю!
тася
тат
татар
татарак
татараковий
татарва
татаренко
татарин
татаринів
татарка
татарник
татаронька
татаронько
татарський
татаруватий
татарча
татарченя
татарчин
татарчук
татарщина
татарюга
татеньків
татенько
татів
татків
татко
тато
татоньків
татонько
таточків
таточко
татошник
татувати
татуленьків
татульо
татуненьків
татунин
татунів
татунь
татуньо
татуньців
татуняти
татусеньків
татусів
татусь
татухна
татців
татцьо
тать
Гильце, -ця, с. = гільце. МУЕ. ІІІ. 96, 100; О. 1861. XI. Св. 59.
За́крут, -ту, м. Попороть, заворотъ. Шух. І. 179.
Згриза́ти, -за́ю, -єш, сов. в. згри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. 1) Сгрызать, сгрызть. Там його лисиці і згризуть на смерть. Рудч. Ск. 133. 2) Изгрызать, изгрызть.
Парубоцький, парубо́чий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій парню, юношѣ. Годину урве собі на гуляння парубоцьке. МВ. ІІ. 11. Парубочі голоси обзивались піснею десь далеко за ставком. Левиц. Пов. 108.
Приконеччя, -чя, с. Окончаніе, конецъ. Уся зіма була тепла, а приконеччя дуже холодне. Лебед. у. Приконеччя «Хмельнищини» П. А. Куліша. О. 1861. X. 136.
Студити, -джу, -диш, гл. 1) Студить, охлаждать. Опарився на молоці та й воду студить. Ном. № 5793. Ну й якого ти чорта рипаєшся, аби тільки хату студити. 2) Знобить. Студить мене. Камен. у.
Цапів, -нова, -ве Козлиный. пропав ні за ца́пову душу. Ни за что пропалъ. Ном. № 1887. Рудч. Ск. II. 18.
Шилюдистий, -а, -е. . шилюди́сті уставки Родъ вышивки въ сорочкѣ. Kolb. І. 49.
Шкареберть II, -ти, ж. = шкопирта. КС. 1887. VI. 476.
Штудерно нар. 1) Хитро. 2) Замысловато, искусно. Завивають голову штудерно і мудро білою переміткою. Шух. І. 132.
Нас спонсорують: