Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трівожитися

Трівожитися, -жуся, -жишся, гл. Тревожиться. Люде гірш та гірші лякалися й трівожилися. МВ. ІІІ. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІВОЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІВОЖИТИСЯ"
Відпочити Cм. відпочивати.
Вугло, -ла, с. При постройкѣ хаты въ срубъ: связь дерева въ углу. Грин. І. 53.
Движа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. = Двигтіти. Просуну я да кватирочку, аж кладочка движить, а вже моя милая дівчина по воду біжить. Млр. л. сб. 320. Як заграли в етапі, станя движала. Чуб. ІІІ. 377. Аж земля движить. О. 1861, XI. Св. 30.
Забенкетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Запировать.
Заграни́шний, -а, -е. Заграничный.
Крата, -ти, ж. = ґрата. Коли ж вони впадають у кайдани і мучаться за кратами в темниці. К. Іов. 79.
Незмірено, незмірнонар. Неизмѣримо; безъ мѣры. Дай горівки незміренне, бери грошей незліченне. Гол. І. 171.
Помаячити, -чу, -чиш, гл. = поманячити.
Починати, -на́ю, -єш, сов. в. почати, -чну, -не́ш, гл. 1) Начинать, начать. Я не знаю, що мені робити, що мені почати. Тогді козаки як діти не гаразд починали, по дві штуки гармат набірали. Макс. 2) = починатися. КС. 1882. XII. 487.
Христуватися, -туюся, -єшся, гл. = христосатися. О. 1861. X. Св. 60.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІВОЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.