Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тискавка
тискання
тискати
тискатися
тискнява
тиснути
тиснутися
тисовий
тись I
тись II
тисяцький
тисяча
тисячній
тисячоголов
тисячоголовий
тисячолітній
тисячостежковий
титаренко
титариха
титаришин
титарів
титарівна
титарня
титарство
титарь
титарювання
титарювати
тити
титло
титул
титулування
титулувати
титульний
тихий
тихісінький
тихісінько
тихісічкий
тихісічко
тихість
тихіський
тихісько
тихішати
тихнути
тихо
тиховід
тиховіддя
тихомирити
тихомиритися
тихомирний
тихомирно
тихомирство
тихоно
тихоплав
тихосвітний
тихострунний
тихцем
тихшати
тихше
тихший
тиць
тичба
тичина
тичити
тичка
тичковий
тичний
тичок
тиччя
тиш
тиша
тишко
тишком
тишкуватися
тівко
тігітка
тізю!
тік I
тік II
тікання
тікати
тікати 2
тікатися
тікач
тіки
тіленький
тілесний
тілечкий
тілечко I
тілечко II
тілистий
тілікання
тілікати
тіліп
тілі-тілі
тілки
тіло
тільки
тілький
тілько
тільна
тіль-тіль
тільце
тімаха
тімашний
тімениця
тіменний
тімня
тім'я
тіничка
тінок
тінь
тінявий
тіпака
тіпанина
тіпання
тіпати
тіпатися
тіпачка
тіпець
тіпчак
Братова Ii, -ви, ж. соб. Дружная компанія. Братова зібралась та й гуляють. Черк. у. Братовою зібралися собі та й гуляють. Черк. у.
Ворохібник, -ка, м. Мятежникъ. Вх. Зн. 21.
Ковалдо, -да, с. Молотъ для передвиженія шпалъ. Борз. у.
Личкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. 1) Маскировать; скрывать недостатки; прикрывать. Чи й на споді ж такі ягоди, як ото зверху? — А то ж хиба б личкувала? Харьк. Як не личкували льону, то купимо; ось наберіть з-під споду, чи такий буде, як і зверху, гарний. Изюм. у. 2) Выглаживать поверхность (мельничнаго жернова). Личкує каміння мірошник. Канев. у. 3) Подбирать вещи лицомъ, лучшее къ лучшему.
Наді́сь нар. = надійсь. О. 1862. IV. 107. Та моя хороба надісь не скоро мене покине. Кіевск. у.
Нехай нар. Пусть, пускай. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине: ой не пійду я за п'яниченьку, нехай він ізгине. Н. п.
Партачити, -чу, -чиш, гл. Вахлять, дѣлать кое-какъ, портить роботу.
Поволоченька, -ки, ж. Ум. отъ поволока.
Помстник, -ка, м. Мститель. Рука Господня помстників карає. Костом. (Сніп. 76).
Русали, -лів, м. мн. = розигри 3. О. 1861. X. Св. 44. На русали купаються, шоб не було посухи. О. 1861. X. Св. 4 7.
Нас спонсорують: