Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тискавка
тискання
тискати
тискатися
тискнява
тиснути
тиснутися
тисовий
тись I
тись II
тисяцький
тисяча
тисячній
тисячоголов
тисячоголовий
тисячолітній
тисячостежковий
титаренко
титариха
титаришин
титарів
титарівна
титарня
титарство
титарь
титарювання
титарювати
тити
титло
титул
титулування
титулувати
титульний
тихий
тихісінький
тихісінько
тихісічкий
тихісічко
тихість
тихіський
тихісько
тихішати
тихнути
тихо
тиховід
тиховіддя
тихомирити
тихомиритися
тихомирний
тихомирно
тихомирство
тихоно
тихоплав
тихосвітний
тихострунний
тихцем
тихшати
тихше
тихший
тиць
тичба
тичина
тичити
тичка
тичковий
тичний
тичок
тиччя
тиш
тиша
тишко
тишком
тишкуватися
тівко
тігітка
тізю!
тік I
тік II
тікання
тікати
тікати 2
тікатися
тікач
тіки
тіленький
тілесний
тілечкий
тілечко I
тілечко II
тілистий
тілікання
тілікати
тіліп
тілі-тілі
тілки
тіло
тільки
тілький
тілько
тільна
тіль-тіль
тільце
тімаха
тімашний
тімениця
тіменний
тімня
тім'я
тіничка
тінок
тінь
тінявий
тіпака
тіпанина
тіпання
тіпати
тіпатися
тіпачка
тіпець
тіпчак
Валюка, -ки, об. Лѣнивецъ, лежебокъ. Харьк. у. О. 1862. IX. 66.
Вовкун, -на, м. = вовкулака. Теща зробила зятя вовкуном. МУЕ. ІІІ. 54.
Дарни́к, -ка́, м. Артосъ. Іду я з дарником і з паскою, до мене пани з доброю ласкою. Чуб. І. 95. Ум. Дарничо́к.
Деренькота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Деренчати. Як розбитий горнець, то завше деренькоче. Камен. у.
Зва́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Свѣсить. О, хто б узяв та зважив моє горе. К. Іов. 13. 2) Взвѣсить, размыслить, понять. Зважила громада, як би то воно було добре. К. (О. 1862. III. 22). 3) Cм. зважа́ти.
На́кидом нар. Насильно, по принужденію. Робота накидом.
Полустав, -ва, м. Святцы, молитвенникъ съ мѣсяцесловомъ.
Розглядати, -да́ю, -єш, сов. в. розглядіти, -джу, -диш, гл. Разсматривать, разсмотрѣть. Еней з ягою розглядали всі дива там, які були. Котл. Ен.
Ходак, -ка, м. 1) Ходокъ. Ходак добрий, до обід буде в Харькові. Харьк. у. Який з мене тепер ходак? Лебед. у. 2) Ходатай, повѣренный. Ананьев. у. 3) Мальчикъ, мальчуганъ. Вх. Лем. 478. 4) Обувь.: а) = постіл. Гол. Од. 75. б) = личак. Гол. Од. 32. Не лупне так ходак, як чобіт. Ном. № 1414. Жеби пес робив, то б і в ходаках ходив. Ном. № 7063. 5) Ходуля. Вх. Уг. 273. Cм. ходлі. Ум. ходачо́к. Kolb. І. 41. Фр. Пр. 82.
Чина, -ни, ж.ро́зова. Раст. Lathyrus tuberosus L. ЗЮЗО. І. 126.
Нас спонсорують: