Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тискавка
тискання
тискати
тискатися
тискнява
тиснути
тиснутися
тисовий
тись I
тись II
тисяцький
тисяча
тисячній
тисячоголов
тисячоголовий
тисячолітній
тисячостежковий
титаренко
титариха
титаришин
титарів
титарівна
титарня
титарство
титарь
титарювання
титарювати
тити
титло
титул
титулування
титулувати
титульний
тихий
тихісінький
тихісінько
тихісічкий
тихісічко
тихість
тихіський
тихісько
тихішати
тихнути
тихо
тиховід
тиховіддя
тихомирити
тихомиритися
тихомирний
тихомирно
тихомирство
тихоно
тихоплав
тихосвітний
тихострунний
тихцем
тихшати
тихше
тихший
тиць
тичба
тичина
тичити
тичка
тичковий
тичний
тичок
тиччя
тиш
тиша
тишко
тишком
тишкуватися
тівко
тігітка
тізю!
тік I
тік II
тікання
тікати
тікати 2
тікатися
тікач
тіки
тіленький
тілесний
тілечкий
тілечко I
тілечко II
тілистий
тілікання
тілікати
тіліп
тілі-тілі
тілки
тіло
тільки
тілький
тілько
тільна
тіль-тіль
тільце
тімаха
тімашний
тімениця
тіменний
тімня
тім'я
тіничка
тінок
тінь
тінявий
тіпака
тіпанина
тіпання
тіпати
тіпатися
тіпачка
тіпець
тіпчак
Близна, -ни, ж. Рана, рубець отъ раны. Желех.
Гречкі́вка, -ки, ж. Поле, на которомъ растетъ или росла греча. Вас. 196.
Кметський, -а, -е. Крестьянскій, принадлежащій кме́теві. На кмітським сином кметицьов бути. Гол. IV. 77.
Мешка́нка, -ки, ж. Жительница, жилица.
Обдурювати, -рюю, -єш, сов. в. обдури́ти, -рю́, -риш, гл. Обманывать, обмануть. Обдурювати якось ніяково та ще. й гріх. Левиц. І. 108.
Освідчати, -ча́ю, -єш, сов. в. освідчити, -чу, -чиш, гл. Изъявлять, изъявить, объявлять, объявить, сообщать, сообщить, выражать, выразить.
Пакіл, -кола, м. Колышекъ, колъ. Вас. 147. Пакіл щось у житі забило, як орало чи що, — так я оце й косу зломив. Кобел. у.
Перчити, -чу, -чи́ш, гл. Перчить, посыпать перцемъ. Чим ми їм будем солити? Чим ми їм будем перчити? О. 1862. IV. 19.
Прийти, -ся. Cм. приходити, -ся.
Уваляти, -ля́ю, -єш, гл. Обмарать, обпачкать въ пыль, грязь. Шейк.
Нас спонсорують: