Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трійчак

Трійчак, -ка м., а чаще во мн. трійчаки = тройчаки. Вх. Лем. 475. Трійчаки, значить вилка з трьома зубцями. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЙЧАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЙЧАК"
Гись меж. Призывъ для курей. Лем. 408.
Двої́тися, -ю́ся, -ї́шся, гл. Раздваиваться. Зміевск. у.
Жґут, -та́, м. = джґут.
Жури́на, -ни, ж. = жур. У селянина борщу нема, а в міщанина з перцем журина. Чуб. ІІІ. 472.
Заки́ркати, -каю, -єш, гл. О курицѣ: закудахтать, закричать: кир, кир! Кв.
Ліри́чний, -а, -е. Лирическій. Не треба ліричному поетові великої словесної науки, щоб явити мирові всю красоту душі своєї. К. Гр. Кв. 17.
Наддніпря́нщина, -ни, ж. Приднѣпровье.
Настелити Cм. настелювати.
Нечупайда, -ди, об. = нечупара. Желех.
Свидний, -а, -е. = свидовий. Вх. Пч. І. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІЙЧАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.