Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трійчак

Трійчак, -ка м., а чаще во мн. трійчаки = тройчаки. Вх. Лем. 475. Трійчаки, значить вилка з трьома зубцями. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЙЧАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЙЧАК"
Кавза, -зи, ж. 1) Порицаніе, брань. Желех. 2) Ссора. Желех.
Миготі́ти Cм. миготати.
Неприхильність, -ности, ж. Нерасположенность, неблагосклонность; непріязненность.
Обстанова, -ви, ж. Обстановка. Обстанова (на сцені) показує з середини хату. О. 1861. XI. Кух. 6.
Підбірати, -ра́ю, -єш, сов. в. підібрати, підберу, -ре́ш, гл. Подбирать, подобрать. Вона одною рукою миттю зірвала з пліч хустку, а другою підібрала довгу і чорну, як гайворон, косу. Стор.
Підкувати Cм. підковувати.
Поосновувати, -вую, -єш, гл. Основать (во множествѣ).
Потіпач, -ча́, м. Трепальщикъ. Ой ти, ткачу-потіпачу, не махай руками. Чуб. III. 162.
Прокачатися, -ча́юся, -єшся, гл. Проваляться. Всю ніч прокачалася і таки не заснула. Харьк. Два тиждні хвора прокачалася.
Турпан, -на, м. 1) Покрывало новобрачной. ЗЮЗО. II. 491. 2) При похоронахъ въ Буковинѣ замужнимъ молодымъ женщинамъ кладуть на голову «бѣлый ручникъ, но подъ бороду новымъ турпаном подвязаный». Гол. IV. 540.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІЙЧАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.