Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тріфолія

Тріфолія, -лії, ж. Раст. Menyanthes trifoliate L. Анн. 215.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІФОЛІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІФОЛІЯ"
Байстрючка, -ки, ж. Внѣбрачная, побочная дочь.
Гнетуха, -хи, ж. Лихорадка. Чи ти гнетуха, чи ти трясуха? Чуб. І. 119.
Жа́дібний, -а, -е. 1) Жаждущій. 2) Желающій, вожделѣющій. Хто спогляне на жінку жадібним оком, той уже вчинив перелюб. Єв. Мт. V. 28.
Живоплі́т, -пло́ту, м. Живая изгородь. Желех.
Клунище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ стоитъ клуня. А на той час Антін гній із клунища возив. Г. Барв. 310.
Понамацувати, -цую, -єш, гл. Нащупать (во множествѣ). Він хоч і сліпий, а не дуже з чим сховаєшся. Як почне манати, то скрізь усе понамацує, де що лежить. Харьк. у.
Пополотніти, -ні́ю, -єш, гл. Поблѣднѣть. Стор. МПр. 10. Пополотніла Мотря. Мир. ХРВ. 174.
Ташний, -а́, -е́ О повозкѣ: покрытая парусиной. Ташна повозка. Харьк. у.
Халупчина, -ни, ж. = халупина. Шейк. Ум. халупчи́нка.
Чинбарь, -ря, м. Кожевникъ. Чуб. VII. 431. Вас. 156.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІФОЛІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.