Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тріщуватий

Тріщуватий, -а, -е. = витришкуватий. Вх. Уг. 271.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЩУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЩУВАТИЙ"
Вдовівна, -ни, ж. = удовівна.
Воскреснути Cм. воскресати.
Дроб'Я́та, -б'я́т, с. мн. Овцы. Желех. Шух. І. 84.
Коргіта, -ти, ж. Вырубленное съ корнемъ дерево, употребляющееся для постройки ґаляр. Вх. Зн. 28.
Кудрі Cм. кудерь.
Лупі́й, -пія, м. Живодеръ. Камен. у.
Нари́тники, -ків, м. мн. Шлея. Пристало, як свині наритники. Ном. № 11207.
Полигати, -га́ю, -єш, гл. Поглотать, поѣсть съ жадностью.
Сутеніти, -ніє, гл. безл. 1) Темнѣть, смеркаться. Стало сутеніти, як рушили з лісу. Н. Вол. у. 2) Неясно виднѣться. Щось далеко, далеко сутеніє. Рк. Левиц.
Украсти, -ду, -деш, гл. Украсть. В середу постила, а кобилу вкрала. Ном. № 535.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІЩУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.