Валочка, -ки, ж. Ум. отъ валка.
Завзя́тися, візьму́ся, -мешся, гл. 1) Задаться цѣлью, упорно стремиться къ чему. Завзялись ляшки ще й багатії люде забігать, забрати тих бідних сирот. — 974. 2) — на ко́го. Взъѣсться, ожесточиться, напасть на кого. Писарь завзявся на мене. Три селі завзялися на старшину.
Зайченя́, -ня́ти, с. = зайча.
Колач, -ча, м. 1) Калачъ, крендель, вообще бѣлый хлѣбъ. 2) — сиріний. Кушанье: овечій творогъ лѣпится въ формѣ круглаго хлѣба съ отверстіемъ по срединѣ и затѣмъ варится въ маслѣ. 3) Родъ посуды: глиняная труба, согнутая въ видѣ кольца, съ горлышкомъ; употребляется для водки и носится на шнуркѣ черезъ плечо. 4) Свясло, витень изъ сѣна длинный, которымъ обматывается на верху стога конецъ остреви́, чтобы дождь не проникалъ внутрь стога по остреві. Ум. кола́чик. Та він мі принесе колачик біленький.
Налихосло́вити, -влю, -виш, гл. Насквернословить, набранить.
Наспорити Cм. наспоряти.
Опрощення, -ня, с. Прощаніе. опрощення брати, приймати з ким. Прощаться. Як ми ув охотне військо од отця, од матері, од роду од'їзжали, ми з отцем, з матіррю і з родом опрощення брали. То він з своєю матіррю опрощення приймає, у чужу сторону од'їзжає.
Посолонцювати, -цюю, -єш, гл. Съѣсть соленаго. Хоч посолонцювати оселедцем.
Толока, -ки, ж.
1) Работа компаніей не за плату, а за угощеніе. Піп збіра толоку. Толокою писареві хату обмазали. Толокою сінце впорали. Не сам один: толокою йому помагали.
2) Поле, находящееся подь паромъ и служащее выпасомъ для скота; выгонъ. Череда звернула з толоки на шлях. Ой на тім боці да на толоці, там цигани стояли. Запріг шість пар волів у залізний плуг і оре толоку на пшеницю.
3) мн. толо́ки. Общественные лѣса.
Усмирити Cм. усмиряти.
