Ботюк, -ка, м. Стволъ дерева, предназначенный для распилки на доски. Ялиця стогне й шелестить.... «Мене підтяли й ботюка до трачки покотили».
Буквиця, -ці, ж. Раст. a) Betonica officinalis L. б) — біла. Primula officinalis L. Ум. буквичка.
Весільний, -а, -е. Свадебный, брачный. Так мені вподобалась, як вовкові весільні пісні. Весільна хустка. Чи можуть синове весільні постити? весільний дім, хата. Домъ невѣсты. весільна корогва. Красный флагъ во время свадебныхъ обрядовъ.
Грани́стий, -а, -е = Гранчастий. Оті гранисті яблука такі квасні.
Дога́на, -ни, ж. 1) Порицаніе, хула; упрекъ. Догана мудрого більше стоїть, як похвала дурного. 2) Недостатокъ, порокъ. А що мені за догана, що я руда та погана — за те мій батько багач. Дога́ну да́ти. Осудить, охулить, упрекнуть, найти недостатокъ. Козаченько за дівчину та три копи дав та щоб її ніхто не займав, ніхто не займав, за ручку не взяв, перстеня не зняв і догани не дав. Що Лукенька у батенька дитина була, усім вона парубочкам догану дала. Свита добра, ніхто догани не дасть. Ум. Дога́нка, дога́нонька, дога́ночка. Любить тебе отець, любить тебе мати, тільки тобі доганочки, що ти небагатий. Тільки тобі доганочки, що ти не чорноброва.
Кінь, коня́, м. 1) Конь, лошадь. Коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає. Ідуть вони поле, їдуть і другеє, а на третє поле став кінь спотикаться. 2) Дѣтская игра въ мячъ, когда поймавшій мячъ садится на бросавшаго и кричитъ: продай коня! 3) Часть ткацкаго станка. Cм. верстат.
Обсвідчитися, -чуся, -чишся, гл. Обвыкнуть, привыкнуть, освоиться. Славлять, що як обсвідчуться, то живуть і в самому пеклі.
Перержавіти, -вію, -єш, гл. Перержавѣть.
Полоскання, -ня, с.
1) Полосканіе.
2) Плесканье въ водѣ.
Флінькати, -каю, -єш, гл. = хлипати. .
