Ами́нь и амі́нь, нар. 1) Аминь. 2) Употребляется какъ существительное м. р. въ значеніи: конецъ, смерть. Амінь тобі буде. Мовчи, а то тут тобі й амінь!
Бімбувати, -бу́ю, -єш, гл. (Cм. бім-бім!) 1) Ничего не дѣлать, праздно время проводить. Бімбує, як жид у шабаш!
2) Гордиться, чваниться. Бімбує, як Берко в колоді.
3) Говорить подъ носъ.
Блудити, -джу, -диш, гл.
1) Блуждать; сбиваться съ пути. Не ходи, не блуди понад берегами. Ляше, он блудиш! — Єднаково їздити. Ми блудили цілий ліс.
2) Заблуждаться, ошибаться. Ой блудиш, зле судиш, ляшеньку любий, тримаю, ховаю для тебе шлюби.
3) — словами. Говорить, не сознавая что; бредить. Ой ти, дівчинонько, ти словами блудиш, ти сама знаєш, кого вірно любиш. Як блудить словами хворий, то знак тому, що вмре.
Картина, -ни, ж.
1) Четырехугольникъ.
2) Небольшой листокъ бумаги.
3) Картина. Так як на картині змалював той манастирь печерський. А як сяде кінець стола та обіпреться рукою, — як та картина.
4) Изображеніе словесное въ образахъ. Як би почав я виставляти в картинах да в речах, як той Тетеря обліг Паволоч, як хотів достать і вистинать усе місто... і як старший Шрам головою своєю одкупив полковий свій город, та не скоро б ще тончив своє оповідання.
На́пхом нар. Биткомъ. Народу напхом налізло. Напхом понабивані скрині.
Позасновувати, -вую, -єш, гл.
1) Основать (во множествѣ).
2) Заткать (паутиной во многихъ мѣстахъ). Павутиною павуки позасновували.
Поросхлюпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Расплескаться (во множествѣ).
Припадок, -дку, м. Случай. Приходили у всяких припадках до него, а він кождому раду давав. Як совітуєш в таковом моїм припадці?
Продавати, -даю́, -є́ш, сов. в. продати, -дам, -даси, гл. Продавать, продать. Продай, моя мати, коня вороного.
Шамотнява, -ви, ж. = шамотня.
