Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тріщати

Тріщати, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Трещать. На горищі.... тріщало, неначе дах зривало з хати. Стор. МПр. 37. Рвонув він раз, — тенета не тріщать. Гліб. 2) О головѣ: сильно болѣть. Голова від клопоту тріщить. Ном. 3) Исчезать, уничтожаться. Голова болить, а хліб як на огні тріщить. Ном. № 8138. 4) О морозѣ: свирѣпствовать. Тріщи, не тріщи, вже минули водохрещі. Ном. № 516.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЩАТИ"
Бойовисько, -ка, с. = бойовище. Федьк. І. 134.
Відгризати, -заю, -єш, сов. в. відгризти, -зу, -зеш, гл. Отгрызать, отгрызть.
Згі́р'Я Cм. згірря.
Кісся, -ся, с. Рукоятка у косы, косовище. Шух. І. 169.
Комендант, -та, м. Комендантъ. Рудч. Чп. 103. Пусти ж мене, коменданте, з обозу додому. Чуб. V. 332.
Натупкатися, -каюся, -єшся, гл. = натупатися.
Поз'їзджатися, -джаємося, -єтеся, гл. Съѣхаться (о многихъ). Та поз'їзджались та пани, та стали сумувати. АД. II. 65.
Приличкувати, -ку́ю, -єш, гл. У столяровъ: пригнать.
Прискаржувати, -жую, -єш, сов. в. прискаржити, -жу, -жиш, гл.кого. Жаловаться, пожаловаться на кого. Могилев. у. Не забули ми тобі, як ти нас прискаржував (перед паном). Св. Л. 68.
Смородок, -дку, м. = смородина. Ум. смородо́чок. Ой піду я в сад, садочок у зелений смородочок, та ляжу засну. Чуб. V. 702.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.