Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тріщати

Тріщати, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Трещать. На горищі.... тріщало, неначе дах зривало з хати. Стор. МПр. 37. Рвонув він раз, — тенета не тріщать. Гліб. 2) О головѣ: сильно болѣть. Голова від клопоту тріщить. Ном. 3) Исчезать, уничтожаться. Голова болить, а хліб як на огні тріщить. Ном. № 8138. 4) О морозѣ: свирѣпствовать. Тріщи, не тріщи, вже минули водохрещі. Ном. № 516.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЩАТИ"
Вим'Яти Cм. виминати.
Голодранець, -нця, м. Оборванецъ. К. ЧР. 336. Еней прочумався, проспався і голодранців позбірав. Котл. Ен. Вообще бѣднякъ.
Забрудни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = забрудити.
Керлиба, -би, ж. = сиворотка. Шух. І. 213.
Кругойдучий, -а, -е. Поворачивающійся въ видѣ круга. Над глибоким кругойдучим яром стоїть у руїнах, колись-то пишний замок. К. (О. 1861. II. 234).
Надої́ти Cм. надоювати.
Пашнистий, -а, -е. = пашни́й = пашистий? Попи пашнисті, снопи ряснисті. Гол. II. 35.
Перержавіти, -вію, -єш, гл. Перержавѣть.
Пошкварити, -рю, -риш, гл. 1) Пожарить нѣкоторое время. 2) Изжарить (во множествѣ).
Псувати, псую́, -єш, гл. 1) Портить. Чуб. V. 1173. Хоть займає, не займає, нехай не цілує, нехай мого біленького личенька не жує. Чуб. V. 12. 2) Бранить, поносить. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.