Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тріщати

Тріщати, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Трещать. На горищі.... тріщало, неначе дах зривало з хати. Стор. МПр. 37. Рвонув він раз, — тенета не тріщать. Гліб. 2) О головѣ: сильно болѣть. Голова від клопоту тріщить. Ном. 3) Исчезать, уничтожаться. Голова болить, а хліб як на огні тріщить. Ном. № 8138. 4) О морозѣ: свирѣпствовать. Тріщи, не тріщи, вже минули водохрещі. Ном. № 516.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЩАТИ"
Марнува́ння, -ня, с. Напрасная трата, потеря.
Позатикати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Заткнуть (во множествѣ). Уші наче позатикані. Сим. 235. 2) Воткнуть, водрузить (во множествѣ). Позатикав прапорі. К. ЦН. 309.
Покутянин, -на, м. Житель Покута. Желех.
Понаповиювати, -нюю, -єш, гл. = понаповняти. Г. Барв. 424.
Прислівник, -ка, м. = прислів'я. Вх. Лем. 456.
Рільник, -ка, м. Земледѣлецъ, хлѣбопашецъ.
Ступний, -а, -е. Относящійся къ ступѣ. Ступне колесо.
Товчія, -чії, ж. Снарядъ для толченія дубовой коры (у кожевниковъ). Сумск. у.
Узріти, -рю, -риш, гл. = уздріти. Скоро Коновченко коня взрів, барзо обомлів. Лукаш. 40.
Фертик, -ка, м. Франть, щеголь. Всі фертики і паничі. Котл. Ен. І. 54. Cм. хверт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.