Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трівога

Трівога, -ги, ж. Тревога, смятеніе. Приїхав у той город, де живе царь, коли там трівога: наступає великий ворог на город. Грин. І. 185. Закипіла по Вкраїні страшенна трівога. К. Досв. 13. І позникали дні безумних у трівозі. К. Псал. 179.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІВОГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІВОГА"
Завдя́чений, -а, -е. Благодарный. Завдячений постові, що він квітками душі своєї уквітчав його щастя,... просив його до себе. К. ХП. 23.
Наби́вачка, -ки, ж. = наби́вач 1. Мнж. 104.
Набуча́віти, -вію, -єш, гл. Набухнуть, пропитавшись сыростью.
Недзька! меж. Крикъ для сзыванія овецъ. Kolb. І. 65.
Обідець 2, -дця, м. 1) Ум. отъ обід. Ободокъ. 2) Кольцо, колечко. Ой там Павлусь з крамом стане, з хорошим крамом — обідцями. Усім дівочкам роспродає, дівці Галочці даром дає. Чуб. III. 127.
Погрібний, -а, -е. = погребний.
Слутити, -чу, -тиш, гл. Дѣлать слутим. Угор.
Схудити, -джу́, -диш, гл. Истощить, сдѣлать худымъ. На що ви схудили воли отако? Камен. у. (Лобод.).
Француз, -за, м. Французъ. Вони будуть говорити по французький, як французи. Левиц. Пов. 119.
Чудотворник, -ка, м. Книга, въ которой разсказаны чудеса святыхъ. Брат узяв чудотворник у руки та читав коло стола на голос, бо неня дуже любили слухати, як він читає. Федьк. Пов. 15.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІВОГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.