Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

троск

Троск, -ку, м. 1) Камышъ, тростникъ. Галиц. В четвер вечер приїзжає капитан московський, сам напер, за ним войско, жовнярів як тросків. Гол. ІІІ. 24. тро́ском. Какъ попало, въ безпорядкѣ. Лежить начиння троском. Шейк. 2) Хлопанье кнута, бича. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСК"
Барок, -рку, м. Поперечная палка для привязыванія постромокъ къ запряжкѣ; валекъ.
Голотонька, -ки, ж. Ум. отъ голота.
Гумни́ще, -ща, с. Мѣсто, на которомъ прежде было гумно, гумнище.
Дво́рський, -а, -е. Дворовый (человѣкъ). Дворський чоловік Кіндрат, — усією як раз сем'єю робить він на пана. О. 1862. VI. 62.
Капустяний, -а, -е. 1) Капустный. Набрав капустяного листя. Рудч. Ск. II. 12. 2) Глупый. Ви, голови капустяні: думаєте, може, що я плачу. Федьк.
Лапанчик, -ка, м. Заяцъ (въ сказкѣ). Хто-хто в цій рукавичці? — Мишка-скряботушка, жабка-скрекотушка, зайчик-лапанчик, лисичка-сестричка, вовчик-братік. Рудч. Ск. II. 1.
Ме́лятий Cм. медяний.
Покидище, -ща, с. = покидько, покидька. Чия вона? — Ет, чия там! — покидище. Козел. у. Слов. Д. Эварн.
Пороскрадати, -да́ю, -єш, гл. Разокрасть (многое).
Східець, -дця, м. Ступенька (неподвижной лѣстницы); мн. східці. а) ступеньки неподв. лѣстн. б) неподвижная лѣстница. Стор. МПр. 65. Ей красно в него і дворі єго, тисові сінці, яворові східці. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОСК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.