Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трісчина

Трісчина, -ни, ж. Одна щепочка. Мнж. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІСЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІСЧИНА"
Є́днус, -са, м. = дукач 2. Поверх такої то шиї, на чорній бархатці, широкій, так, що пальців може у два, золотий єднус, і у кольці зверху камінець червоненький. Кв. І. 6.
Зазо́рений, -а, -е. Заподозрѣнный. Левч. 44.
Зашастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. На дворі тихо все було... ніщо нігде не зашастує, осика листом не жартує. Греб. 335.
Косниця, -ці, ж. Усъ растенія? А в пшениці золоті косниці. Грин. III. 94.
Моро́чний, -а, -е. 1) Темный, мрачный. 2) = морочливий.
Отруби, -бів, мн.пилині. Опилки. Вх. Зн. 45.
Позавічно нар. Заглазно, заочно. Я не була при тому, як се діялось. Це становий записав позавічно.
Роблений, -а, -е. 1) Прич. прош. стр. отъ робити. 2) Искуственный. Роблені квітки. Харьк. Роблена сметана. Харьк. Кресало буде роблений магнит, а не природний. Ком. II. роблена відьма. По нар. повѣрью вѣдьма не прирожденная, а наученая. ХС. VII. 449. 3) Бывшій въ работѣ, истощенный работой. Коні роблені, того й такі худі. Камен. у.
Рукодавник, -ка, м. Конецъ косовища, за который держатся лѣвой рукой. Шух. І. 169.
Табачниця, -ці, ж. Женщина, нюхающая, приготовляющая или продающая табакъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІСЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.