Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трійка

Трійка, -ки, ж. Отрава. Вх. Зн. 71. Также отрава какъ одинъ изъ способовъ рыбной ловли. Вх. Пч. II. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЙКА"
Безбожницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный безбожнику. І стали робом їх безбожницьким ходити: служили ідолам... К. Псал. 246.
Ізк.. = іск. Cм. ск...
Літня́чка, -ки, ж. = літник 1. Полт. г.
Повісти Cм. повідати.
Поклонець, -нця, м. = поклін. Сирітка кинулась до ніг, поклонці тричі положила. Мкр. Г. 35.
Прягти, -жу, -жеш, гл. 1) Жарить; топить (молоко). Прягли сало. Вщипне тіста, та на сковороду ув олію, аж шкварчить! та зараз і пряжеть. Кв. І. 16. Стала на сковороді прягти молоко. ХС. VII. 453. 2) Разглядывать, присматриваться. Неначе б то прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу. Черк. у. 3) Запрягать. Пряжіт коні воронії, везіт мамку в єї краї. АД. І. 289.
Троян I, -на, м. 1) Отецъ, имѣющій трехъ близнецовъ. Черк. у. 2) Тройка (лошадей). Максим подарував Чіпці троян добрих коней. Мир. ХРВ. 342. 3) Родъ танца. Пустилась трояна, приспівуючи. Г. Барв. 45. 4) Раст. Trifolium pratense L. ЗЮЗО. I. 139.
Українофил, -ла, м. Украинофилъ, любитель всего украинскаго.
Хворота, -ти, ж. = хвороба. Вх. Лем. 478. Не дішов багатий до своєго двора, перестріла богача сильная хворота. Гол. ІІІ. 269.
Шапарка, -ки, ж. Жена ключника, ключница, экономка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.