Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трійка

Трійка, -ки, ж. Отрава. Вх. Зн. 71. Также отрава какъ одинъ изъ способовъ рыбной ловли. Вх. Пч. II. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЙКА"
Боката, -ти, ж. = буката. Желех. Ум. бокатка.
Каламарчик, -ка, м. Ум. отъ каламарь.
Незнайко, -ка, м. Незнайка. Мнж. 40.
Перемотувати, -тую, -єш, сов. в. перемота́ти, -та́ю, -єш, гл. Перематывать, перемотать.
Поєдині нар. Наединѣ. Шо ж він заходивсь корити нас при всіх: лучче б він казав нам поєдині, ніж страмити так. Павлогр. у.
Потрухлий, -а, -е. Сгнившій (о деревѣ).
Примулити, -лю, -лиш, гл. Занести иломъ. Зверху листом припадена, з споду мулом примулена. Гол. І. 235.
Пружинуватий, -а, -е. Упругій. Волч. у.
Риги, -гів, м. мн. 1) Рыданіе. 2) Рвота. Лохв. у.
Страждувати, -дую, -єш, гл. Страдать. Страждує худоба та й самому страждування. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.