Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трійка

Трійка, -ки, ж. Отрава. Вх. Зн. 71. Также отрава какъ одинъ изъ способовъ рыбной ловли. Вх. Пч. II. 26.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЙКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЙКА"
Бор, -ру, м. Раст. a) Setaria viridis Beauv. ЗЮЗО. І. 136. б) — зілля. Lycopodium complanatum L. ЗЮЗО. I. 127.
Вітрик, -ка, м. Ум. отъ вітер.
Воларити, -рю, -риш, гл. Быть пастухомъ воловъ. Вх. Зн. 7.
Голубів, -бова, -ве Принадлежащій или свойственный голубю. Прилетіли синиці, голубові сестриці. Грин. III. 667.
Закоре́нювати, -нюю, -єш, сов. в. закорени́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Укоренять, укоренить.
Передвік, -ку, м. Предвѣчность. Він почує і смирить їх яко царь із передвіку. К. Псал. 128.
Поохотити Cм. поохочувати.
Пошкодити, -джу, -диш, гл. Повредить.
Пудно нар. Страшно. Вх. Зн. 57.
Тридесятий, -а, -е. числ. Тридцатый. Шейк. Рудч. Ск. II. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІЙКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.