Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тройник

Тройник, -ка, м. Родъ игры въ мячъ, гдѣ играющихъ трое. Ив. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЙНИК"
Глинка, -ки, ж. 1) Ум. отъ глина. 2) Фарфоровая глина. Кіев. Черниг.
Говільниця, -ці, ж. Говѣльщица. Аф. 362.
Загаптува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Покрыть вышивкой (преимущественно золотомъ или серебромъ).
Залима́нити, -ню, -ниш, гл. Выманить, занять. Два карбованці залиманив та й не дає.
Запле́нтатися, -таюся, -єшся, гл. Забресть.  
Маму́нечка, -ки, ж. Ум. отъ мама.
Незлагідний, -а, -е. Неуживчивый, сварливый.
Підлипати, -па́ю, -єш, гл. Прилипать.
Святитель, -ля, м. Святитель. І святитель не поможе, як іскажуть «Святий Боже!» Ном. № 8248.
Циганчук, -ка, м. Сынъ цыгана, молодой цыганъ. Рудан. III. 28. На ярмарку циганчук конем виграває. Рудан. III. 100.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.