Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тройник

Тройник, -ка, м. Родъ игры въ мячъ, гдѣ играющихъ трое. Ив. 28.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЙНИК"
Дзиґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прожужжать.
Єнера́льний, -а, -е. Генеральный.
Лото́шити, -шу, -шиш, гл. Быть безъ дѣла. Шух. І. 37.
Охайливість, -вости, ж. = охайність.
Пообрівнювати, -нюю, -єш, гл. Обравнять (во множествѣ).
Похмуритися, -рюся, -ришся, гл. Надуться, разсердиться. Чи вилаяв, чи не вилаяв, зараз похмурилась і пішла з хати. Камен. у.
Приїхати, -ї́ду, -деш, гл. Пріѣхать. Приїхали до дівчини три козаченьки пізно. Мет. 88.
Приулок, -лка и -лку, м. Переулокъ. Сів собі на якім там приулку. Федьк.
Сотати, -та́ю, -єш, гл. Мотать. Такий клуб усе сотаєш, всі нитки висотаєш.
Табла, -ли, ж. = табівка. Вх. Зн. 68.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.