Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тринькало

Тринькало, -ла, м. Расточитель, мотъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИНЬКАЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИНЬКАЛО"
Гард, -ду, м. 1) Рядъ перегородокъ иди загородокъ въ водѣ для ловли рыбы. Браун. 17. МУЕ. І. 43. 2) Перегородка поперекъ рѣки изъ камней. КС. 1882. V. 348. 3) Рыболовный заводъ. Аф. 355. Було тобі б, пане Саво, гард не руйнувати. Чуб. V. 966.
Доразі́сінько нар. Вдругъ. Гадка прояснилася мені доразісінько.
Дотка́ти Cм. II. дотика́ти.
Зати́рювати, -рюю, -єш, сов. в. зати́рити, -рю, -риш, гл. Затаскивать, затащить куда-либо, занести куда-либо.
Захита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Зашататься, заколебаться. Захиталась, відчинилась мертвецькая хата. К. Досв. 209. 2) Поколебаться. Положи печаль на Бога, підкрепить він твою неміч і не дасть серед напасти захитатися святому. К. Псал. 128.
Кумцьо, -ця, м. Ум. отъ кум.
Незрозумілість, -лости, ж. Непонятность. Желех.
Обіщатися, -щаюся, -єшся, гл. обіцяти, -ся.
Ріжниця, -ці, ж. Разница. Г. Барв. 226.
Хрестичок, -чка, м. 1) Ум. отъ хрест. 2) Родъ орнамента въ мережці. Чуб. VII. 415.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРИНЬКАЛО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.