Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

троскіт

Троскіт, -коту, м. 1) Хлестаніе бичомъ. Шейк. 2) Кудахтанье курицъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСКІТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСКІТ"
Бортавий, -а, -е. О деревѣ: трухлый въ срединѣ. Шух. І. 88, 178.
Зарікат́ися, -ка́юся, -єшся, сов. в. заректи́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. Давать, дать зарокъ, обѣтъ. Я не зарікаюсь з бусурманами ще лучче побиться. Макс. (1849). 85. Не зарікайся всього робити, тільки свого уха вкусити. Ном. № 2620. Зарічуся та й не піду до чужої жінки. Чуб. V. 673.
Зво́дини, -дин, ж. мн. 1) Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что послѣ первой свадебной ночи сваха, дві прида́нки і дружко́ весі́льний входять у комо́рю и заставляютъ новобрачныхъ встать (зво́дять молоди́х), затѣмъ одѣваютъ новобрачную, удостовѣряя но знаку на сорочкѣ ея невинность до брака. Чуб. IV. 611, 612. 2) = зводи. Вх. Зн. 21.
Повтикати, -ка́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Повтикав кілки. Левиц. І. 106.
Полотняний, -а, -е. = полотенний. У синьому жупанкові, у старих полотняних шароварах. К. ЧР. 8.
Розчвакати, -каю, -єш, гл. Расквасить. Він йому так пику й розчвакав. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Свідчив, -чого, м. = свідок. Пирят. у.
Уписати, -ся. Cм. уписувати, -ся.
Утирало, -ла, с. Полотенце. Вх. Зн. 74.
Хвершалка, -ки, ж. Фельдшерица. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОСКІТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.