Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тулук
тулумбас
тулун
тулуча
тульпан
тульпановий
тулюпан
тулятися
тума
туман
туманити
туманитися
туманіти
туманний
туманочок
тупа
тупак
тупало
тупання
тупати
тупець
тупий
тупик
тупити
тупиця
тупі
тупій
тупіньки
тупісінький
тупісінько
тупісічкий
тупісічко
тупість
тупіти
тупішати
тупіяка
тупкати
тупкувати
тупнути
тупо
туподумство
тупоносий
тупонути
тупорилий
тупотання
тупотати
тупотіння
тупотіти
тупотня
тупотнява
тупоходий
туптати
туп-туп
тупу-тупу
тупцювання
тупцювати
тупцюватися
тупцяння
тупцяти
тур
туралий
турати
туратися
турба
турбанина
турбація
турбиль
турбота
турбування
турбувати
турбуватися
турбук
турготіти
тургун
туренка
турецький
туреччина
турити
туритися
туриця
турище
турів
туркавка
туркавчин
туркало
туркання
туркати
туркатий
туркененька
туркенин
туркениця
туркенька
туркеня
турків
туркіт
турко
туркот
туркотання
туркотати
туркотів
туркотіння
туркотіти
туркут
турлити
турлук
турлучний
турляти
турма 1
турма 2
турмак
турмонька
турнаш
турнути
турня
турок
туром
туронько
туроса
турпан
турський
Акварели́ст, -та, м. Акварелистъ. Тут треба маляра акварелиста. Шевч. О. 1862. III. 4.
Дрегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = дремнути. А наймит справді мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги. Г. Барв. 198.
Мотови́льце, -ця, с. 1) Ум. отъ мотовило. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 380. Ум. мотовилечко.
Му́жно нар. Мужественно.
Носіння, -ня, с. Ношеніе, носка. Н. Вол. у.
Первінчик, -ка, м. Первый рой. Кладе бджолоньки у три лавоньки, а первінчики у чотире. Гол. II. 15. Cм. первинчики.
Розділення, -ня, с. Раздѣленіе. Чи думаєте, що прийшов дати впокій на землі? Ні, глаголю вам, а розділення. Єв. Л. ХІІ. 51.
Секстерень, -ня, м. Тетрадь. Павл. 58.
Сосунець, -нця, сосуно́к, -нка, м. Дѣтенышъ, сосущій матку.
Шалавистий, -а, -е. Медлительный. Черном.
Нас спонсорують: