Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тулук
тулумбас
тулун
тулуча
тульпан
тульпановий
тулюпан
тулятися
тума
туман
туманити
туманитися
туманіти
туманний
туманочок
тупа
тупак
тупало
тупання
тупати
тупець
тупий
тупик
тупити
тупиця
тупі
тупій
тупіньки
тупісінький
тупісінько
тупісічкий
тупісічко
тупість
тупіти
тупішати
тупіяка
тупкати
тупкувати
тупнути
тупо
туподумство
тупоносий
тупонути
тупорилий
тупотання
тупотати
тупотіння
тупотіти
тупотня
тупотнява
тупоходий
туптати
туп-туп
тупу-тупу
тупцювання
тупцювати
тупцюватися
тупцяння
тупцяти
тур
туралий
турати
туратися
турба
турбанина
турбація
турбиль
турбота
турбування
турбувати
турбуватися
турбук
турготіти
тургун
туренка
турецький
туреччина
турити
туритися
туриця
турище
турів
туркавка
туркавчин
туркало
туркання
туркати
туркатий
туркененька
туркенин
туркениця
туркенька
туркеня
турків
туркіт
турко
туркот
туркотання
туркотати
туркотів
туркотіння
туркотіти
туркут
турлити
турлук
турлучний
турляти
турма 1
турма 2
турмак
турмонька
турнаш
турнути
турня
турок
туром
туронько
туроса
турпан
турський
Без I, -зу, м. Сирень. Як гарно зацвів без. Шейк.
Ґру́нтик, гру́нтик, -ка, м. Ум. отъ ґрунт и грунт.
Жерло́, -ла́, с. = жерело. Знахарі жерло забили у криниці — тепер нема де напитись холодної водиці.
Запили́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Запылиться. А вже хустиночка та й запилилась. Чуб. V. 289.
Ідеал, -лу, м. Идеалъ. Все, що чужі краї прозвали ідеалом, сияло перед ним в небесній красоті. К. Дз. 162.
Коровайниця, -ці, ж. Женщина, приготовляющая коровай. Хороші коровайниці хороший коровай бгають. Ном. № 7156. Ум. коровайничка. Чи тут тії коровайнички, що шитії та рукавочки? Мет. 162.
Мандріве́ць, -вця́, м. Странникъ; путешественникъ.
М'я, ме́ння, с. Имя. Дали йому м'я — святого Христа. Н. п.
Пообколупуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Облупиться (во множествѣ).
Стріхіль, -ля, м. Тупой сапожный ножъ, которымъ выравниваютъ кожу. Cм. стріхіль, стрихулець.
Нас спонсорують: