Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Божеволіти, -лію, -єш, гл. Сходить съ ума. Єв. І. X. 20.
Гнівати, -ваю, -єш, гл. 1) Гнѣваться, сердиться. Ой вернися, любе кохання, перестань гнівати. Чуб. V. 384. 2) Сердить, гнѣвить. А я ж його не гнівала, ні його родини; нехай його перепросить лихая година. Чуб. V. 189.
Друля́ти, -ля́ю, -єш, одн. в. дру́лити, -лю, -лиш, гл. Толкать, толкнуть. Миються люде і друляють одні других в воду. МУЕ. ІІІ. 39.
Идолопоклонство, -ва, с. Идолопоклонство. К. Бай. 150.
Мо́лодіж, -жі, ж. Молодежь. Вся молодіж пустилась у танець. Левиц. І. 187.
Пожувати, -жую, -єш, гл. Пожевать, изжевать.
Роскарякуватий, -а, -е. 1) О деревѣ: со стволомь, расходящимся въ верхней части. 2) О человѣкѣ, который ходить разставя ноги.
Рухатися, -хаюся, -єшся, сов. в. рухнутися, -нуся, -нешся, гл. Двигаться, двинуться, шевелиться, пошевелиться, тронуться. Як добре наїстися, то й з міста не рухнешся. Павлогр. у.
Стріхіль, -ля, м. Тупой сапожный ножъ, которымъ выравниваютъ кожу. Cм. стріхіль, стрихулець.
Тирка, -ки, ж. Птица съ обтрепанными перьями. Летить усяка птиця.... Чи не знаєте.... де шлях?... Ні, кажуть, не знаємо, хиба може тирка зна. А то.... була та така вже тиркава та задріпана якась птиця, шо з одним тілько крилом. Мнж. 19.
Нас спонсорують: