Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трівожити

Трівожити, -жу, -жиш, гл. Тревожить. У привидки трівожиш мою душу. К. Іов. 16.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІВОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІВОЖИТИ"
Буреки, -ків, м. мн. Родъ прѣсныхъ пирожковъ. О. 1862. V. Кух. 36. Вареники съ жировыми вытопками, сваренные въ жирѣ. Мнж. 176.
Відвід, -воду, м. Резервъ? Воєвода, славний лицарь, на одводі зістав. Гол. І. 15.
Досмо́лювати, -люю, -єш, сов. в. досмоли́ти, -лю́, -лиш, гл. Досмаливать, досмолить.
Пирій, -рію́, м. Раст. = перій.
Подомишлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = подомірковуватися.
Помочувати, -чую, -єш, гл. Смачивать. Шух. І. 253.
Притула, -ли, ж. 1) Сарай для скота или для иныхъ хозяйственныхъ надобностей подъ одной крышей съ хатой. Шух. I. 31, 106. Kolb. I. 60. 2) ? Въ шутливой пѣснѣ какъ эпитетъ любимой женщины. Де ж єс ми си забарила, ма мила притуло? Коли ж би ті цілювати, тогди ті не було. ЕЗ. V. 146.
Тропник, -ка, м. Раст. Orobus vernus L. Анн. 236.
Туркотати, -чу́, -чеш, гл. 1) Ворковать. В лузі туркотала горлиця. Левиц. І. 113. 2) Ворчать. 3) Твердить одно и то же. 4) Стучать; барабанить. Щось гуркотит і туркотит. Гол. III. 464. Барабан туркоче. Мир. ХРВ. 145.
Хру-хру! меж., выражаюшее хрюканіе свиньи. Свині біжит та й: хру-хру. Гн. І. 129.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІВОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.