Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тіпчина
тіснак
тісний 2
тісник
тіснина
тіснити
тіснитися
тіснісінький
тіснісінько
тіснісічкий
тіснісічко
тісніський
тіснісько
тіснішати
тісно
тіснота
тіснуватий
тіснувато
тіснява
тістенько
тісто
тітка
тітоньчин
тіточка
тіточчин
тітунин
тітуньця
тітуня
тітусенька
тітусин
тітуся
тітчин
тіха
тічити
тічка
тічки
тічня
тічок
тішити
тішитися
ткаля
тканина
тканиця
тканка
ткання
ткати
ткаха
ткацтво
ткацький
ткач
ткаченко
ткачик
ткачиха
ткачишин
ткачів
ткачівна
ткачка
ткачування
ткачувати
ткачук
ткнути
ткнутися
тлити
тлінний
тління
тлінь
тліти
тло
тломити
тлумок
тлунок
тлуса
тля
тма
тмастий
тмин
тминник
тмити
тмосивий
тмяний
тмяно
тнути
то
тобівка
тобілка
товар
товарина
товариство
товариський
товариш
товаришити
товаришитися
товаришів
товаришка
товаришник
товаришування
товаришувати
товарчий
товаря
товаряка
товарячий
товба
товди
товк I
товк! II
товкальня
товкання
товкати
товкач
товкачечка
товкачик
товкачів
товкачка
товкиць!
товкмачити
товкодубня
товконути
товкти
товктися
товкування
Голоправда, -ди, м. и ж. Правдивый мужчина, правдивая женщина. Він на ню звіряв усе, а вона й не мошенниця — голоправда все. Зміев. у.
Духове́нство, -ва, с. Духовенство. Левиц. КС. 6.
Кобзина, -ни, ж. = кобза. Узяв кобзину в руки та й зачав співати. Федьк. І. 4. Ой далеко чути козака Ворла, що іде з кобзиною. Гол. І. 272.
Кулешінник, -ка, м. Горшокъ, въ которомъ варять кулешу. Шух. І. 96, 140.
Лупа́ння 2, -ня, с. Откалываніе, отламываніе.
Попідвішувати, -шую, -єш, гл. Повѣсить (многое).
Розсунути, -ся. Cм. розсувати, -ся.
Сестритися, -рюся, -ришся, гл. Дѣлаться названной сестрой, сестриться. Колись божились та клялись, братались, сестрились зо мною. Шевч. 546.
Сідавка, -ки, ж. Сидѣнье для ткача въ ткацкомъ станкѣ. Шух. І. 255. Cм. сідець.
Чтирі числ. = чотирі. Підкувався на всі чтирі ноги. Ном. № 6633.
Нас спонсорують: