Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тіпчина
тіснак
тісний 2
тісник
тіснина
тіснити
тіснитися
тіснісінький
тіснісінько
тіснісічкий
тіснісічко
тісніський
тіснісько
тіснішати
тісно
тіснота
тіснуватий
тіснувато
тіснява
тістенько
тісто
тітка
тітоньчин
тіточка
тіточчин
тітунин
тітуньця
тітуня
тітусенька
тітусин
тітуся
тітчин
тіха
тічити
тічка
тічки
тічня
тічок
тішити
тішитися
ткаля
тканина
тканиця
тканка
ткання
ткати
ткаха
ткацтво
ткацький
ткач
ткаченко
ткачик
ткачиха
ткачишин
ткачів
ткачівна
ткачка
ткачування
ткачувати
ткачук
ткнути
ткнутися
тлити
тлінний
тління
тлінь
тліти
тло
тломити
тлумок
тлунок
тлуса
тля
тма
тмастий
тмин
тминник
тмити
тмосивий
тмяний
тмяно
тнути
то
тобівка
тобілка
товар
товарина
товариство
товариський
товариш
товаришити
товаришитися
товаришів
товаришка
товаришник
товаришування
товаришувати
товарчий
товаря
товаряка
товарячий
товба
товди
товк I
товк! II
товкальня
товкання
товкати
товкач
товкачечка
товкачик
товкачів
товкачка
товкиць!
товкмачити
товкодубня
товконути
товкти
товктися
товкування
Амби́ція и амбі́ція, -ції, ж. Амбиція, тщеславіе. Желех.
Висмикати, -каю, -єш, сов. в. висмикнути, -ну, -неш, гл. Выдергитать, выдернуть. З-під пояса шовкову хустку висмикав. Н. п. З лоба очі висмикати. АД.
Говорючий, -а, -е. Говорящій, имѣющій даръ слова. Говорючий голуб. Грин. І. 164, 160. 2) Говорливый, разговорчивый. Молодий говорючий Радюк. Левиц. Пов. 154.
Кілкий, -а́, -е́ Колючій. Зеленими споришами і кілкими будяками. Н. п.
Колінчити, -чу, -чиш, гл. Бить (колѣномъ?) Ну, вже він мене колінчив, колінчив після сюю. Г. Барв. 302. Звалив його, колінчив уже, колінчив, стілько йому схотілось. Мнж. 91.
Наточка, -ки, ж. Надставка.
Незвичайно нар. 1) Необыкновенно, необычайно, необычно. 2) Невѣжливо, неприлично.
Оборуч нар. = обіруч. Підняв його оборуч. О. 1862. VIII. 9.
Поворухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Пошевельнуться, шелохнуться. Жінка седить там да й не поворухнеться вже. Рудч. Ск. І. 189. Аби прокинулось, аби поворухнулось — уже вона й коло колиски. МВ. І. 97.
Репати, -паю, -єш, гл. Трескаться, лопаться. Таке то гречане: ти його в піч, а воно й репається. Ном. № 3368. Щоб дійки не репались (у корови). Грин. ІІ. 46.
Нас спонсорують: