Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тетеря
тетеря 2
те-те-те
тетівка
тетін
тетірка
тетка
тетюха
тетя
теч
теча
течи
течій
течія
течка
теща
тещин
тещухна
ти
тибель
тигитка
тигод
тигр
тигриця
тигрів
тиди-денця
ти-ди-ди
тидидикати
тидри-тана
тижбір
тиждень
тижик
тижник
тижнівка
тижньовий
тижньово
тижнювати
тий
тик!
тика
тикало
тикання
тикати
тиква
тикнути
тил
тилатий
тилє
тилилички
тилинка
тилій
тило
тилок
тиль-тиль
тиляги
тим
тимпанник
тимуль
тимфа
тимчасовий
тимчасовний
тин
тинди-ринди
тинина
тинини
тинити
тиння
тинок
тинутися
тинфа
тинянка
тинятися
тип
типець
типик
типичний
типтися
тир
тира
тиран
тиранити
тиранство
тиранський
тирва
тирвак
тирво
тирвовий
тириканяя
тирикати
тирири
тиририкання
тиририкати
тиририри
тирити
тирка
тиркавий
тиркання
тиркати
тиркатий
тиркотайло
тиркотати
тиркута
тирлиґач
тирлич
тирло
тирлувати
тирлуватися
тирса
тиртак
тиртиця
тирхати
тирхатий
тирч
тирчак
тирчати
тирша
тис
тисина
тиск
тискавиця
Вигашувати, -шую, -єш, сов. в. вигасити, -шу, -сиш, гл. Гасить, тушить, потушить.
Димо́к, -мку́, димо́чок, -чку, м. Ум. отъ дим.
Запсува́ти, -сую́, -єш, гл. = зопсувати. Мет. 373. Старий віл ніколи борозни не запсує. Ном. № 8919.
Земозелець, -льця, м. Раст. Chelidonium majus. Лв. 97.
Капарка, -ки, ж. Обѣднѣвшая, обнищавшая.
Проняньчити, -чу, -чиш, гл. Проняньчить.
Спреждевіку, спрежевіку, нар. Въ прежнія времена, съ давнихъ временъ. Спреждевіку чорти були білі. Мнж. 128. Шлях, та такий, шо він там спрежевіку проложений. Мнж. 37.
Терпець, -пцю, м. Терпѣніе. Еге! терпи, — що терпець увірвався. Чуб. 1. 297. Багач не має терпцю, приходит знову і знову. Гн. II. 28.
Товкання, -ня, с. Толканіе.
Хмуроокий, -а, -е. Съ угрюмо смотрящими глазами, т. е. угрюмый, сердитый. Вх. Зн. 76. Желех.
Нас спонсорують: