Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тетеря
тетеря 2
те-те-те
тетівка
тетін
тетірка
тетка
тетюха
тетя
теч
теча
течи
течій
течія
течка
теща
тещин
тещухна
ти
тибель
тигитка
тигод
тигр
тигриця
тигрів
тиди-денця
ти-ди-ди
тидидикати
тидри-тана
тижбір
тиждень
тижик
тижник
тижнівка
тижньовий
тижньово
тижнювати
тий
тик!
тика
тикало
тикання
тикати
тиква
тикнути
тил
тилатий
тилє
тилилички
тилинка
тилій
тило
тилок
тиль-тиль
тиляги
тим
тимпанник
тимуль
тимфа
тимчасовий
тимчасовний
тин
тинди-ринди
тинина
тинини
тинити
тиння
тинок
тинутися
тинфа
тинянка
тинятися
тип
типець
типик
типичний
типтися
тир
тира
тиран
тиранити
тиранство
тиранський
тирва
тирвак
тирво
тирвовий
тириканяя
тирикати
тирири
тиририкання
тиририкати
тиририри
тирити
тирка
тиркавий
тиркання
тиркати
тиркатий
тиркотайло
тиркотати
тиркута
тирлиґач
тирлич
тирло
тирлувати
тирлуватися
тирса
тиртак
тиртиця
тирхати
тирхатий
тирч
тирчак
тирчати
тирша
тис
тисина
тиск
тискавиця
Бутельковий, -а, -е. Бутылочный.
Доставля́ти, -вля́ю, -єш, гл. Доставлять. Під тую свічку шість волів запрягли, під Почаєвську гору в манастир доставляли. Чуб. І. 162.
Заві́йна, -ни, ж. 1) Болѣзнь: сильная рѣзь въ животѣ. Перша каже: у небоги пристрітні уроки; друга плеще: їй завійна всунулася в боки. Мкр. Н. 4. 2) Мятель. Мнж. 180.
Міздро́, -ра, с. и міздря́, -рі, ж. Мездра. Вас. 157.
Одіп.. Cм. отъ відіпня́ти до відіп'яти.
Окаянець, -нця, м. Окаянный человѣкъ. Ум. окая́нчик. Майданчики — окаянчики, не вмієте хліба з поля їсти. Мет. 466.
Повиломлювати, -люю, -єш, гл. Выломать (во множествѣ).
Попозіпати, -паю, -єш, гл. Достаточно покричать.
Прилюдне нар. = прилюдно. Я йому до рук прилюдне віддав гроші. Екатер. у.
Приставити Cм. приставляти.
Нас спонсорують: