Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тетеря
тетеря 2
те-те-те
тетівка
тетін
тетірка
тетка
тетюха
тетя
теч
теча
течи
течій
течія
течка
теща
тещин
тещухна
ти
тибель
тигитка
тигод
тигр
тигриця
тигрів
тиди-денця
ти-ди-ди
тидидикати
тидри-тана
тижбір
тиждень
тижик
тижник
тижнівка
тижньовий
тижньово
тижнювати
тий
тик!
тика
тикало
тикання
тикати
тиква
тикнути
тил
тилатий
тилє
тилилички
тилинка
тилій
тило
тилок
тиль-тиль
тиляги
тим
тимпанник
тимуль
тимфа
тимчасовий
тимчасовний
тин
тинди-ринди
тинина
тинини
тинити
тиння
тинок
тинутися
тинфа
тинянка
тинятися
тип
типець
типик
типичний
типтися
тир
тира
тиран
тиранити
тиранство
тиранський
тирва
тирвак
тирво
тирвовий
тириканяя
тирикати
тирири
тиририкання
тиририкати
тиририри
тирити
тирка
тиркавий
тиркання
тиркати
тиркатий
тиркотайло
тиркотати
тиркута
тирлиґач
тирлич
тирло
тирлувати
тирлуватися
тирса
тиртак
тиртиця
тирхати
тирхатий
тирч
тирчак
тирчати
тирша
тис
тисина
тиск
тискавиця
Голя́к, -ка́, м. 1) Бѣднякъ, голякъ. Кіев. Чуб. V. 1042. 2) Бритва. Вх. Лем. 404.
Гу́зка, -ки, ж. 1) Тупой конецъ въ яйцѣ. Ив. 41. Тупой конецъ веретена. Вас. 153. Грин. ІІ. 318. Тупой конецъ огурца. Валялися недоїдені гузки з огірків. Мир. ХРВ. 410. 2) Мозоль на пятѣ. Конотоп. у. 3) Бородавка. Гузки.... випікають гузкою веретена. Грин. ІІ. 318. 4) Жировая опухоль. Мил. М. 103. 5) Нижній, задній конецъ очіпка, собранный сборками въ пучекъ. Вас. 191.
Каменястий, -а, -е. = каменистий. Господь сорок літ не допускав їх до обітованої землі..., а водив по камінястій пустині. К. Грам. 60.
Надде́рти Cм. наддирати.
Позазімовувати, -вуємо, -єте, гл. Зазимовать (о многихъ).
Стугоніти, -ню, -ниш, гл. Глухо гудѣть. Коли вони чують — аж стугонить земля. Рудч. Ск. І. 147.
Судина, -ни, ж. 1) Посудина. Шух. І. 261. Добре господині, коли повно в судині. Ном. № 1404. 2) Судно. Просить наги хазяїн-купець, щоб ти до нас на судину йшов. ЗОЮР. II. 56.
Сцячка, -ки, ж. Болѣзнь: недержаніе мочи.
Увал, -лу, м. Склонъ? Стоїть сонце увалом, увалом, заходить за хмару. Грин. III. 386.
Укувати, укую, -єш, гл. Заковать, оковать. Скажу тебе в кайдани вкувати. Гол. Білі ніженьки в кайдани вкували. АД. І. 82. 2) Сковать, наковать. Вкуй кілька цвяхів. Як мама не вділила, то коваль не вкує, т. е. если нѣтъ природныхъ, способностей, то искусственно ихъ не создать. Вас. 209.
Нас спонсорують: