Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тріскач

Тріскач, -ча, м. Тотъ, кто трескается. въ загадкѣ — макъ. Батько дерев'яний, мама з глини, а діти тріскачі. Чуб. І. 311. Ум. тріскачик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІСКАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІСКАЧ"
Біг, -гу, м. Бѣгъ. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес. Котл. Ен.
За́городище, -ща, м. Мѣсто, гдѣ была загорода (Cм.) Черк. у.
Зелені́ти, -нію, -єш, гл. Зеленѣть. Тілько степом-полем трава зеленіє. Мет. 244.
Кватирувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Квартировать. В його кватирував о. Яким ще семинаристом. Св. Л. 216. 2) Стоять постоемъ. В неділю рано стало світати, стали ся жовніри кватирувати. Гол. І. 147. Москаль, що кватирував у нас. Г. Барв. 425.
Лу́пкати, -каю, -єш, гл. 1) Сгинаться на тонкомъ мѣстѣ (о косѣ). Желех. 2) Хлопать. Лупкати бичем. Вх. Лем. 433.
Нагарча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Наворчать (о собакѣ и сердитомъ человѣкѣ).
Підоплічє, -чя, с. = підопліка. Шух. І. 153.  
Проклятущий, -а, -е., Ум. отъ проклятий. Бранное слово. Така натура вже проклятуща удасться. Рудч. Ск. II. 174. А проклятущий хміль як рута зеленів. Греб. 371.
Синовець, -вця, м. 1) Сынъ. І батько й матінка його.... пили, гуляли, веселились за щастя синовця свого. Мкр. Г. 61. Маруся синовця родила. Мкр. Г. 68. 2) Племянникъ, сынъ брата. Желех.
Утокмачити, -чу, -чиш, гл. Втиснуть, випхнуть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІСКАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.