Безус, -са, м. Человѣкъ, у котораго нѣтъ усовъ.
Вицілувати, -лую, -єш, гл. Расцѣловать. Він руки й ноги їй вицілує. Вицілувала б його всюди.
Дрі́пло, -ла, с. об. Дрянь, оборвышъ. Ми робимо, ми жнемо, ми в коломазі, а вони, не робивши вихорошуються; старе дріпло — і те шубу яку напірить.
Зайвина́, -ни́, ж. 1) Излишекъ, избытокъ. Слава Богу, що хліба є у зайвину. Нема ладу ні раз! казав же ж їй: не напікай паляниць у зайвину. За батька багато було зайвини, а це вже звівся з худоби. 2) Запасъ. А він тії гроші сховав на зайвину в кишеню. Се в вас про зайвину. Ум. за́йвинка. Тому добре жить, у кого є з зайвинки, та трохи свого приробить.
Мняку́шечка, -ки, ж. Ум. отъ м'якушка.
Опухати, -ха́ю, -єш, сов. в. опух(ну) ти, -хну, -неш, гл. Опухать, опухнуть. Поки багатий стухне, то вбогий опухне.
Орендувати, -ду́ю, -є́ш, гл. Арендовать.
Попісникувати, -ку́ю, -єш, гл. Попостничать.
Пуздратий, -а, -е. Брюхатый, толстый? Мовчить пуздрата собака! (про старшину).
Червонолиций, -а, -е. = червоновидий. Перекупка, як жар червонолиця. І з туману, як кажуть, стала виглядать червонолицяя Діана.
