Гойдати, -даю, -єш, гл. Качать, колыхать. Дивлюся на височенну сосну. Вітер нею гойдає. Сонце гріє, вітер віє.... на калині одиноке гніздечко гойдає. Сміється козак, коня сідлаючи, плаче дівчина, дитину гойдаючи.
Затуга́віти, -вію, -єш, затугну́ти, -гну, -неш, гл. Загустѣть, затвердѣть; уплотниться. Болото затугавіло, що й ноги не витягнеш. Трохи хай глина затугне, тоді можна ще замазать. Cм. затужавіти.
Ібиска, -ки, ж. пт. Чайка.
Перегнилий, -а, -е. Перегнившій.
Переминатися, -на́юся, -єшся, сов. в. перемня́тися и перем'ятися, -мнуся, -не́шся, гл. Переминаться, перемяться. Перемнеться, та й так минеться.
Погоддя, -дя, с. Благопріятное время.
Привід, -воду, м. 1) Руководство, предводительство. А дурень за моїм приводом працює. Рад би я встати та й привід дати своєму дитяточку. Всюди привід дав, а татусь тільки за нею, хоть і не дуже то покійник любив за чужим приводом ходить. Моторний, сміливий, він скрізь давав усьому привід. 2) Причина, основаніе. З якого приводу? На какой причинѣ?
Розгін, -го́ну, м. 1) Разогнаніе, разгонъ. Вони повтікали в Чорноморію, як розгін був. Ідіть, діти, додому, не буде вам розгону. 2) Разбѣгъ, размахъ. Зо всього розгону загнав колісникові кулака в бік. Зо всього розгону рів перескочив. Дождавсь і зо всього розгона вліпив такого макогона, що пан Талес шкереберть став. Ла веретені осаджене грубе деревяне колесо, що служить до розгону. 3) Распоръ, распорка для удерживанія двухъ предметовъ врозь. 4) орати у розгін. Пахать отъ средины къ краямъ. 5) дзвонити у розгона. Звонить, раскачивая весь колоколъ.
Сусідство, -ва, с.
1) Сосѣдство. Жив у сусідстві молоденький легінь хорошого зросту.
2) Жизнь въ положеніи сусіда 2, підсусідка. Охочо було йдуть в сусідство.
3) соб. сосѣди. Вмів краще од сина пригорнути до себе не дуже просвічене сусідство.
Туршник, -ка́, м. Густой мелкій лѣсъ изъ смере́к.
