Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

теліпатися
теліш
телусь
телуся
телуш!
тельбух
тельбухатий
тельбушок
тельмом
телюжитися
теля
телятина
телятище
телятко
телятник
телятників
телятонько
телячий
телячки
темесити
теметів
темзуй
темлювати
темляк
темний
темник
темнина
темнити
темниця
темничний
темнісінький
темнісінько
темнісічкий
темнісічко
темність
темніський
темнісько
темніти
темнішати
темно
темножовтий
темнозелений
темнолугий
темноокий
темнорудий
темнорусий
темносивий
темносиній
темносірий
темнота
темночервоний
темнощі
темнуватий
темнючо
темня
темперування
темперувати
темрява
темрявий
тем'яжити
тенгериця
тендериця
тендітний
тенетка
тенето
теніти
тенькання
тенькати
тенькнути
тень-телень!
тень-тень!
тепер
теперешній
теперісінько
теперка
теплий
теплина
теплиня
теплиця
тепличина
тепличка
тепличний
теплінь
теплісінький
теплісінько
теплісічкий
теплісічко
теплість
тепліський
теплісько
тепліти
теплішати
тепло
тепло 2
тепломір
тепломірний
теплощі
тепре
терасувати
тербичити
тербук
теребити
теребівля
теребій
теребка
теревенити
теревені
теревені-вені
терези
терем
теремовий
теремок
терен 1
терен 2
тереновий
тереняк
терес
тересувати
тереш!
терканистий
Дада́кати, -каю, -єш, гл. 1) Болтать. 2) Гоготать. Гуски дадакають. Вх. Лем. 408.
Дорі́дний, -а, -е. 1) Урожайный. Хвалить Бога, тепер дорідний год на всячину. Васильк. у. 2) Рослый, крупный. Дорідне жито. Канев. у. 3) Прирожденный, врожденный. Дорідна відьма, а єсть відьми роблені, — мати дочці так поробе, то вона й відьмою стане. Александрійск. у. Слов. Д. Эварн.
Загнисти́, -ся, загни́ти, -ся. Cм. загнива́ти, -ся.
Зато́ка, -ки, ж. 1) Заливъ. За селом блищать течії, затоки й озера Мжі. Стор. І. 90. 2) Скользкое мѣсто на дорогѣ, гдѣ закатываются сани. Канев. у. Біда, як прийдеться їхати нашими дринджолами, що все забігають в затоки. О. 1862. IV. 92.
Капкач, -ча, м. Деревянная крышка къ котлу. О. 1862. V. Кухар. 38.
Нама́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. намасти́тися, -щу́ся, -стишся, гл. 1) Намасливаться, намаслиться. Так мало масла, що й не намастилися млинці. 2) Намазываться, намазаться. Намастився дяк оливою.
Сусідство, -ва, с. 1) Сосѣдство. Жив у сусідстві молоденький легінь хорошого зросту. Федьк. 2) Жизнь въ положеніи сусіда 2, підсусідка. Охочо було йдуть в сусідство. Сим. 195. 3) соб. сосѣди. Вмів краще од сина пригорнути до себе не дуже просвічене сусідство. Левиц. Пов. 237.
Уколо нар. Кругомъ, вокругъ.
Хабаз, -зу, м. Хворостъ, прутья. Шейк.
Чаклувати, -лую, -єш, гл. Колдовать. Та усе нишком, не хвалячись, чаклує.... Як усі полягають спати, а вона й вийде на двір та й махне рукою. Та куди махнула, туди і хмари пійдуть. Кв. I. 204.
Нас спонсорують: