Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

теліпатися
теліш
телусь
телуся
телуш!
тельбух
тельбухатий
тельбушок
тельмом
телюжитися
теля
телятина
телятище
телятко
телятник
телятників
телятонько
телячий
телячки
темесити
теметів
темзуй
темлювати
темляк
темний
темник
темнина
темнити
темниця
темничний
темнісінький
темнісінько
темнісічкий
темнісічко
темність
темніський
темнісько
темніти
темнішати
темно
темножовтий
темнозелений
темнолугий
темноокий
темнорудий
темнорусий
темносивий
темносиній
темносірий
темнота
темночервоний
темнощі
темнуватий
темнючо
темня
темперування
темперувати
темрява
темрявий
тем'яжити
тенгериця
тендериця
тендітний
тенетка
тенето
теніти
тенькання
тенькати
тенькнути
тень-телень!
тень-тень!
тепер
теперешній
теперісінько
теперка
теплий
теплина
теплиня
теплиця
тепличина
тепличка
тепличний
теплінь
теплісінький
теплісінько
теплісічкий
теплісічко
теплість
тепліський
теплісько
тепліти
теплішати
тепло
тепло 2
тепломір
тепломірний
теплощі
тепре
терасувати
тербичити
тербук
теребити
теребівля
теребій
теребка
теревенити
теревені
теревені-вені
терези
терем
теремовий
теремок
терен 1
терен 2
тереновий
тереняк
терес
тересувати
тереш!
терканистий
Буріти, -рі́ю, -єш, гл. Становиться бурымъ, бурѣть. Де-де буріє останнє просо і пізня гречка спіє. О. 1861. XI. 100. Погляну я у віконце, калина буріє. Чуб. V. 649.
Відчаяка, -ки, об. Отчаянный, отчаянная. Був такий одчаяка, що без кінця. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Гейсь! меж. Крикъ на воловъ: направо. Kolb. І. 65. Cм. гейс. Cм. ча.
Героїчно нар. Героически. Український дух виступив на своє діло жизні героічно. К. XII. 128.
Двіре́ць, -рця́, м. 1) Ум. отъ двір. Стань, матінко, край двірця; іде твоя дочка до вінця. Мет. 173. 2) Дворецъ. 3) Двіре́ць залізни́чний. Вокзалъ желѣзнодорожный.
Заквита́ти, -та́ю, -єш, гл. Внести въ списокъ, въ запись. Піп но лейстрах заквитав, що Савка, прозвищем Знемога... для шпиталя той двір оддав. Мкр. Г. 63.
Замі́рок, -рка, м. Заморышъ. Та дитина — замірок. Н. Вол. у.
Пікний, -а́, -е́ Употребляющійся при печеніи хлѣбовъ. Пікна діжка, лопата. Борз. у. Віко од пікної діжі. МУЕ. III. 144.
Роспастися Cм. роспадатися.
Сточник, -ка, м. Рѣзчикъ-артистъ; такъ называютъ гуцульскихъ артистовъ-рѣзчиковъ но дереву, изготовляющихъ художественныя издѣлія. Шух. I. 301, 304, 246, 247.
Нас спонсорують: