Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

теліпатися
теліш
телусь
телуся
телуш!
тельбух
тельбухатий
тельбушок
тельмом
телюжитися
теля
телятина
телятище
телятко
телятник
телятників
телятонько
телячий
телячки
темесити
теметів
темзуй
темлювати
темляк
темний
темник
темнина
темнити
темниця
темничний
темнісінький
темнісінько
темнісічкий
темнісічко
темність
темніський
темнісько
темніти
темнішати
темно
темножовтий
темнозелений
темнолугий
темноокий
темнорудий
темнорусий
темносивий
темносиній
темносірий
темнота
темночервоний
темнощі
темнуватий
темнючо
темня
темперування
темперувати
темрява
темрявий
тем'яжити
тенгериця
тендериця
тендітний
тенетка
тенето
теніти
тенькання
тенькати
тенькнути
тень-телень!
тень-тень!
тепер
теперешній
теперісінько
теперка
теплий
теплина
теплиня
теплиця
тепличина
тепличка
тепличний
теплінь
теплісінький
теплісінько
теплісічкий
теплісічко
теплість
тепліський
теплісько
тепліти
теплішати
тепло
тепло 2
тепломір
тепломірний
теплощі
тепре
терасувати
тербичити
тербук
теребити
теребівля
теребій
теребка
теревенити
теревені
теревені-вені
терези
терем
теремовий
теремок
терен 1
терен 2
тереновий
тереняк
терес
тересувати
тереш!
терканистий
Вив'язувати, -зую, -єш, сов. в. вив'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Развязавъ мѣшокъ, узелъ и т. п., вынуть оттуда. Почали з рушників усячину вив'язувати. Г. Барв. 65. 2) Связывать, связать. Червону калину в пучки вив'язують. ви́в'язати невід. Связать неводъ. Мнж. 24.
Висинатися, -ється, сов. в. виснитися, -ниться, гл. безл. Представляться, представиться во снѣ, присниться. Мені вже з рік висипалось, що батько вмре.
Вистромляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вистромити, -млю, -миш, гл. Выставлять, выставить, выткнуть. Вистромила (лисиця) хвоста з нори. Мнж. 4. З куща вистромила рило. Левиц. І. 494.
Кунка, -ки, ж. Ум. отъ куна.
Наля́пувати, -пую, -єш, сов. в. наля́пати, -паю, -єш, гл. 1) Напачкивать, напачкать, накапывать, накапать. 2) Только сов. в.: Нахлопать, настучать. 3) Набалтывать, наболтать (языкомъ).
Носіння, -ня, с. Ношеніе, носка. Н. Вол. у.
Постромляти, -ля́ю, -єш, гл. Воткнуть (во множествѣ). Палочок назбірав, постромляв кругом хати. Мнж. 79. Узяв ту лозину поламав та за халяви і постромляв. Мнж. 138.
Рівень, -вня, м. Уровень. Галиц.
Ріпницький, -а, -е. Относящійся къ ріпнику.
Ростікатися, -каюся, -єшся, сов. в. ростекти́ся, -чу́ся, -че́шся, гл. 1) Расплываться, расплыться. Переносно: исчезать, исчезнуть. Хазяйствечко було, і те ростеклося. ЗОЮР. І. 12. Ростеклось добро усе, як слина по воді. Ном. № 1855. 2) Расходиться, разойтись. Відійшли і ростеклись по хатах. Г. Барв. 352. Ростеклося товариство, хто куди. Мир. ХРВ. 86. Біжать згонити овець, що ростеклися по всій царині. Мир. ХРВ. 39. Ростеклися, як руді миші. Ном. № 1880.
Нас спонсорують: