Ганчірник, -ка, м. Тряпичникъ.
Запримітити, -чу, -тиш, гл. Примѣтить, замѣтить. Я вже давно запримітила, що полюбила його. Запримітила, що у Пилипа і очі карі, і вуси шовкові.
Кривдний, -а, -е. Обидный, несправедливый. Цінування, складене українським народом Москві і москалям, не повинно бути кривдне за-для Москви.
Ми́лостинька, -ки, ж. Ум. отъ милостиня.
Переліг, -ло́гу, м. Несколько лѣтъ не обрабатываемая земля. Попоореш років три та й пускаєш знов на переліг, а ореш новину. Років десять або п'ятнадцять перелогом лежить; та як зореш на новині та посієш кавунів, то вродять такії, що з землі не знімеш.
Пов'янути, -ну, -неш, гл. Завянуть, увянуть. Ой у полю при дорозі пов'янули цвіти. На городі бузина — пов'яло коріння.
Простісінький, -а, -е. Совершенно простой; совершенно прямой, прямехонькій.
Ретяз, -за, ретязь, -зя, м.
1) Цѣпь, цѣпочка. А де ретяз — коня припясти? Ведмідь на ретязі товсто реве. Не рвивя, як собака на ретязі. Держить хорта на ретязі.
2) Родъ прямолинейная шитья на рубахахъ. Ум. ретязок. На тім поясі жовті ретязки, на тих ремизках золоті ключі. Перед образами на срібному ретязку висіла срібна лампадка.
Слава, -ви, ж.
1) Молва, слухъ; толки, пересуды. Синиця славу распустила, що хоче море запалить. Тим до неї не горнуся, що слави боюся. Не бійсь слави, не бійсь слави, не бійсь поговору: я за славу сама стану, ще й виговорюся. Стала слава, стала слава, стали й поговори ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови. добра слава. Хорошая репутація, честное имя. Не сироти малі діти, що неньку сховали: їм зосталась добра слава. недобра слава. Дурная репутація. Вона чесного роду і не накине на себе недоброї слави. слава-поговір. Дурная молва. Ой була слава-поговір, ти не моя, серденько, я не твій. набіра́тися слави. Подвергаться осмѣянію, позорить себя. Ой ізвівши, на коника сівши, — зоставайся, слави набірайся. Як ми любилися, та й не побралися, слави-поговору понабіралися! славу чинити, сі́яти. Разлашать, дѣлать шумъ. Та бо мовчіть уже, тітко! Хоч тепер мовчіть — не чиніть слави, голубочко. А на мене славу сіють. у славу вво́дити. Позорить, компрометировать. Сватай мене, козаченьку, та не вводь у славу. у славі ходити. Позорить себя. Ой сама ж ти, дівчинонько, та у славонці ходиш.
2) Слава. Полягла Кішки Самійла голова.... Слава не вмре, не поляже! Буде слава славна поміж козаками, поміж друззями, поміж рицарями! славу учинити. Високу могилу висипали і прапірок у головах устромили і премудрому лицареві славу учинили. Ум. славонька, славочка.
Тетерук, тетерюк, -ка, м. = тетервак. Глухий, як тетерук.
