Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тріщук

Тріщук, -ка, м. Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus L. Вх. Зн. 71. Ум. тріщучо́к.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЩУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІЩУК"
Грі́свиця, -ці, ж. Промежуточная полоса между двумя рядами посадки на бахчѣ. (Залюб.).
Накри́шувати, -шую, -єш, сов. в. накриши́ти, -шу́, -шиш, гл. Крошить, накрошить. Ой сип сірівець та накриши хріну. Шевч. 188.
Обвертіти, -ся. Cм. обвірчувати, -ся.
Окублитися Cм. окублюватися.
Поворочуватися, -чуюся, -єшся, гл. = повертатися. Олена усюди по господарству поворочувалась. Кв.
Поєднатися, -ня́юся, -єшся, гл. 1) Подружиться, сойтись, соединиться. Зібралися: старий, малий, убогий, багатий, поєднались, — дожидають великого свята. Шевч. 150. 2) Условиться, договориться. Шевч. 104.
Позадублювати, -люю, -єш, гл. Обнажить, поднявъ вверхъ платье (во множествѣ).
Роскуйдати и роскуйдити. Cм. роскуйдувати.
Хутній сравн. ст. отъ хутко. Скорѣй! Н. Вол. у. Чуб. II. 78. Тра хутній стола застелити. Драг. 24.
Чий, чия́, чиє́, мѣст. Чей, чья, чье. Чиї ворота минеш, а попових ні. Ном. № 216. Чийсь. Чей то. Чиясь доля плаче. Ном. № 8877.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІЩУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.