Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тровити

Тровити, -влю́, -виш, гл. 1) Истратить на корню, выпасти. Ще хоч би не травив був торік сіна, — було б чим обернуться. Кобел. у. 2) Варить (о желудкѣ). Угор. 3) = цькува́ти. Вх. Зн. 71.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОВИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОВИТИ"
Викривати, -ва́ю, -єш, сов. в. викрити, -рию, -єш, гл. Открывать, открыть, обнаруживать, обнаружить. Желех.
Дере́нка, -ки, ж. = Дере́н (дерево и плодъ). Угор.
Договори́ти, -ся. Cм. Договорювати, -ся.
Домовля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. домо́витися, -влюся, -вишся, гл. 1) Договариваться, договориться до чего. 2) Договариваться, договориться, уславливаться, условиться, наниматься, наняться. Може домовиться, коли за рушниками прислати. Кв. Тілько домовся з нею так, щоб вона про мене не знала. Шевч. 301.
Побігущий, -а, -е. 1) Живой, проворный, подвижной. Вх. Зн. 17. 2) Постоянно бѣгающій туда и сюда человѣкъ. Желех.
Порострушуватися, -шуємося, -єтеся, гл. Раструситься, разсыпаться (во множествѣ).
Прежній, -я, -є. Прежній. Як би була прежняя розмова. Чуб. V. 531.
Приплішити, -шу, -ши́ш, гл. = заплішити.
Сотішати, -ша́ю, -єш, сов. в. соті́шити, -шу, -шиш, гл. = утішати, утішити. Викинув Іванко половиночку (копи), сотішив дівчину-челядиночку. Мил. 88.
Укінчитися, -чуся, -чишся, гл. Окончиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОВИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.