Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

трутень
трутизна
трутизнина
трутина
трутити
трутівка
трутка
трутник
трутнів
трутовець
труфель
трух
труха
трухан
трухання
труханя
трухати
трухи-трухи!
трухлий
трухлина
трухло
трухлобокий
трухлявий
трухлявина
трухлявіти
трухлятина
трухніти
трухнути
трухнути 2
трух-трух!
трухцем
тручання
тручати
тручатися
трушком
трьопота ?
трьохбоковий
трьохголовний
трьох-зілля
трьохпудовий
трьохскладовий
трюмкати
трюхати
трюхи
трюхикати
трюхом
трюх-трюх!
трям
трямок
трясавина
трясавиця
трясениця
трясидупа
трясихвістка
тряска
тряскати
тряснути
трясовина
трясовиця
трясолупки
трясти
трястися
трястя
трясулька
трясучка
трясця
трясявина
ту
тубілець
тубільний
туболка
тувальня
туга 1
туга 2
тугий
тугісінький
тугісінько
туго
туговка
тугонька
тугошиій
тугшати
тугший
туди
тудийка
тудою
туж
тужавіти
тужаночка
тужба
туженька
тужити
тужіння
тужливо
тужний
тужно
туз
тузати
тузатися
тузінь
тузка
тузлук
тузувати
тузяка
туй I
туй II
туйкання
туйкати
тук
тук!
тукати
туленик
тулити
тулитися
тулійка
тулія
туловатися
тулуб
тулубастий
тулубець
Бе! Базю-Бе!, меж. Призывъ для овецъ. Вх. Лем. 390.
Білюх, -ха, м. Насѣк. Pieris. Вх. Пч. І. 7.
Закінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Закончиться, окончиться. А тисяча годів у тебе — день єдиний, вчорашній ніби день, що сю ніч закінчився. К. Пс. 24. День закінчився весільним бенкетом. Стор. МПр. 73.
Клесувати, -сую, -єш, гл. Разглаживать клесачкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Ковбанюга, -ги, ж. Ув. отъ ковбаня.
Потруїти, -трую, -їш, гл. Отравить (многихъ).
Танцювати, -цю́ю, -єш, гл. Танцовать. Чи танцювать, то й ушкварять, аж земля трясеться. Шевч.
Торбочка, -ки, ж. Ум. отъ торба.
Утирання, -ня, с. Утираніе. Ум. утираннячко. Вода на вмиваннячко, хусточка на втираннячко. Макс.
Хвершал, -ла, м. Фельдшеръ.
Нас спонсорують: