Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

трутень
трутизна
трутизнина
трутина
трутити
трутівка
трутка
трутник
трутнів
трутовець
труфель
трух
труха
трухан
трухання
труханя
трухати
трухи-трухи!
трухлий
трухлина
трухло
трухлобокий
трухлявий
трухлявина
трухлявіти
трухлятина
трухніти
трухнути
трухнути 2
трух-трух!
трухцем
тручання
тручати
тручатися
трушком
трьопота ?
трьохбоковий
трьохголовний
трьох-зілля
трьохпудовий
трьохскладовий
трюмкати
трюхати
трюхи
трюхикати
трюхом
трюх-трюх!
трям
трямок
трясавина
трясавиця
трясениця
трясидупа
трясихвістка
тряска
тряскати
тряснути
трясовина
трясовиця
трясолупки
трясти
трястися
трястя
трясулька
трясучка
трясця
трясявина
ту
тубілець
тубільний
туболка
тувальня
туга 1
туга 2
тугий
тугісінький
тугісінько
туго
туговка
тугонька
тугошиій
тугшати
тугший
туди
тудийка
тудою
туж
тужавіти
тужаночка
тужба
туженька
тужити
тужіння
тужливо
тужний
тужно
туз
тузати
тузатися
тузінь
тузка
тузлук
тузувати
тузяка
туй I
туй II
туйкання
туйкати
тук
тук!
тукати
туленик
тулити
тулитися
тулійка
тулія
туловатися
тулуб
тулубастий
тулубець
Брондзовий, -а, -е. Бронзовый. Шевч. 608.
Закалі́чіти, -чію, -єш, гл. Сдѣлаться калѣкой. Закалічів він давненько вже. Черк. у.
Кикати, -каю, -єш, гл. Куковать. Ой кикала зозуленька. Гол. IV. 497.
Муравни́к, -ка́, м. Муравейникъ. Мнж. 116. Посади кажана в муравник та тікай, щоб не чув його свисту. Драг. 34.
Прихідцями нар. Урывками.
Протекти Cм. протікати.
Ростирхати, -хаю, -єш, гл. Раздергать, разбросать. Ростирхав солому. Вх. Зн. 69.
Скупчитися, -чуся, -чишся, гл. = скупитися. Коло шинку людей скупчилося багато. МВ. ІІ. 188. Дівчата коло мене скупчились. МВ. (О. 1862. III. 41).
Спроста нар. Спроста. Г. Барв. 326. Уже ж то не спроста в його такий жупан. Греб. 390.
Хухнавий, -а, -е. = гугнявий. Шух. І. 33.
Нас спонсорують: