Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тріпотатися

Тріпотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) = трепотатися. Каже вовк: «А дивись, собако, чи в мене хвіст трепочеться»? Грин. II. 241. 2) Яриться, метаться, выходить изъ себя. Шейк. Як ся стане тріпотати, тра з хати, втікати. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІПОТАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІПОТАТИСЯ"
Бокшистий, -а, -е. О масти: съ бѣлыми пятнами на бокахъ. Желех.
Голованчик, -ка, м. = головань 1. Гей, гей, та баранчику, гей, гей, голованчику. Мил. 51.
Гро́шик, -ка, м. 1) Ум. отъ гріш. 2) Гро́шики. Деньги. З Німеччини йде, грошики несе. Чуб. III. 287.
Колешня, -ні, ж. Каретный сарай; также и для скота подъ одной крышей съ хатой. Шух. І. 106, 189. Иногда — пристройка при хатѣ, гдѣ рубятъ и складываютъ дрова. Волын. г.
Лопа́рь, -ря, м. Лопатка, которой мѣсятъ глину. Вх. Зн. 33.
Львов'я́ни́н, -на, м. Львовянинъ, житель Львова. Желех.
Падіж, -жа, м. Падежъ. Падіж на овечок. Харьк. у.
Селех, -ха, м. = селезень. Рудч. Ск. I. 39. Ум. селешо́к. Чуб. II. 369.
Тевкало, -ла, об. 1) Тотъ или та, которые съ жадностью ѣдятъ, производя при этомъ чавканіе. Отсе ще тевкало. Шейк.
Товстопрядуха, -хи, ж. Прядущая толсто. Товстопрядуха возом везе, а тонкопрядуха під рукою несе. Грин. II. 307.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІПОТАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.