Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тріпотатися

Тріпотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) = трепотатися. Каже вовк: «А дивись, собако, чи в мене хвіст трепочеться»? Грин. II. 241. 2) Яриться, метаться, выходить изъ себя. Шейк. Як ся стане тріпотати, тра з хати, втікати. Гол.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 285.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІПОТАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРІПОТАТИСЯ"
Ґля́ґаний, -а, -е. сир. Сладкій творогъ.
Заклопота́тися, -чу́ся, -чешся, гл. Быть въ хлопотахъ, заботахъ. Ей, зажуриться заклопочеться Хмельницького старая голова, що при йому ні сотників, ні полковників нема. Дума. Вмер в їх хазяїн, — дівчина трохи заклопоталася, поки його поховали. МВ. ІІ. 196.
Колисати, -шу́, -шеш, гл. 1) Колыхать. 2) Качать въ люлькѣ. Теща дитя колисала. Гол. І. 43. Колисала мама сина, свого чорнобривця. КС. 1893. VII. 82.
Навкула́чки нар. На кулачки. Виходъ же завтра навкулачки. Котл. Ен. IV. 47.
Нездоліти, -лію, -єш, гл. Болѣть. Борз. у.
Носатий, -а, -е. 1) Носатый, длинноносый. Яка ти носата! Грин. III. 645. 2) Больной сапомъ. Міняй, свату, сліпу кобилу на носату. Ном. № 12800. Ум. носатенький.
Перегодя нар. = перегодом.
Росхитати, -ся. Cм. росхитувати, -ся.
Ряхтяний, -а, -е. Блестящій, сверкающій? Ряхтяна звіздиця. Гол. II. 540.
Уланів, -нова, -ве Принадлежащій улану. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРІПОТАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.