Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

теркатий
теркила
теркотати
теркотіти
терликання
терликати
терлиця
терлич
терличка 1
терличка 2
терло
терлувати
термелина
терментиля
терментина
термін
термінування
термінувати
терміта
терміття
терміть
термосити 1
термосити 2
терник
тернина
тернистий
тернити
терниця
терничок
тернівка
терно
терновий
тернок
тернослив
тернослива
терносливовий
терноха
терночок
тернувати
тернути
тернь
терня
терняк
тернянка
тернянько
терпан
терпен
терпетина
терпетинний
терпець
терпибіда
терпіння
терпіти
терпкий
терпкість
терпко
терпкуватий
терпління
терплячий
терплячкий
терпнути
терполої
терпуг
терпуга
терпячка
терсувати
тертак
терти
тертися
тертиця
тертичина
тертичник
тертка
тертуха
тертушка
терх
терхівка
терція
теряти
тес
тесак
тесака
тесан
тесанина
тесати
тесачок
тесельський
тесельчик
тесівниці
теско
теслик
теслиця
тесло
теслювати
тесля
тесляр
теслярство
теслярський
теслярувати
тесовий
тестамент
тестаментовий
тестенько
тестів
тестівщина
тестонько
тесть
тестюра
тета
тетера
тетервак
тетеренька
тетерець
тетерин
тетериця
тетерка
тетеронька
тетерук
тетеручка
тетерчин
Вивід, -воду, м. 1) Выводъ. 2) Выводъ, выводка, рожденіе (о птицахъ); выводокъ; родъ. Він кидає на землю свої яйця, щоб грілися в піску на вивод. К. Іов. 89. Торік вивід був лучний. Увесь вивід вовчий. Сучого виводу. Ном. № 3548. 3) Первое посѣщеніе церкви женщиною черезъ шесть недѣль послѣ рожденія ею ребенка для полученія очистительной молитвы. Такъ называется также и самая молитва. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний. О. Гервасій в йому, було, з кропилом ходить, вивід читає, ходить сповідати. Сл. Л. 110. 4) Посѣщеніе новобрачною церкви въ понедѣльникъ послѣ брачной ночи для полученія молитвы. О. 1862. IV. 37; 1862. IX. 52; 1861. X. Св. 48. 5) Печная труба въ сѣняхъ и на крышѣ. Чуб. VII. 381. Біжи в сіни до верха під вивід. Грин. II. 323. Дим стелеться з вивода. Грин. І. 254. 6) Полоса узора, вышитая вдоль рукава или пазухи рубахи. На сорочці у його гарний вивід, — наче змальовано з чого. Екатер. у. Пошила рукава з виводами. Славян. у.
Головина, -ни, ж. = голова. Порубали Ігнаткові усю головину. Закр. 72.
Життя́, -тя́, с. Жизнь, житье. Чи годиться в суботу життє спасати, чи погубляти. Єв. Мр. ІІІ. 4. Звання козаче, а життя собаче. Ном. № 790. Яке життя, така й смерть. Ном. № 7101. за життя́ = за живота. У Люборацьких він таки не раз був, — ще за життя покійного о. Гервасія. Св. Л. 117. Ум. життє́чко. Болить серце в животочку на чужому життєчку. Чуб. V. 463.
Зду́муватися, -муюся, -єшся, сов. в. зду́матися, -маюся, -єшся, гл. Надумывать, надумать. Я ся здумам инакше. Вх. Лем. 419.
Одіжний, -а, -е. 1) Къ одеждѣ относящійся. А де ж той прибуток? Ні корівного, ні одіжного прибутку. Г. Барв. 277. 2) Одѣтый, хорошо одѣтый. Пластун не зна роскоші, не гаразд одіжний. О. 1862. II. 62. Народ одіжний. ЗОЮР. І. 162. 3) Хорошо оперенный, имѣющій густую шерсть. Гуска добре одіжна, то їй зімою не холодно. Міусск. окр.
Перекірливий, -а, -е. Дѣлающій на перекоръ.
Полискування, -ня, с. Сверканіе.
Роскруття, -тя, с. Стволы молодого дерева, которыми связываюся сплавляемыя деревья въ плотъ, тальбу. Шух. І. 181.
Усміти, -нію, -єш, гл. Посмѣть.
Хвилілник, -ка, м. = хвилівник. ХС. VII. 416.
Нас спонсорують: