Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

теркатий
теркила
теркотати
теркотіти
терликання
терликати
терлиця
терлич
терличка 1
терличка 2
терло
терлувати
термелина
терментиля
терментина
термін
термінування
термінувати
терміта
терміття
терміть
термосити 1
термосити 2
терник
тернина
тернистий
тернити
терниця
терничок
тернівка
терно
терновий
тернок
тернослив
тернослива
терносливовий
терноха
терночок
тернувати
тернути
тернь
терня
терняк
тернянка
тернянько
терпан
терпен
терпетина
терпетинний
терпець
терпибіда
терпіння
терпіти
терпкий
терпкість
терпко
терпкуватий
терпління
терплячий
терплячкий
терпнути
терполої
терпуг
терпуга
терпячка
терсувати
тертак
терти
тертися
тертиця
тертичина
тертичник
тертка
тертуха
тертушка
терх
терхівка
терція
теряти
тес
тесак
тесака
тесан
тесанина
тесати
тесачок
тесельський
тесельчик
тесівниці
теско
теслик
теслиця
тесло
теслювати
тесля
тесляр
теслярство
теслярський
теслярувати
тесовий
тестамент
тестаментовий
тестенько
тестів
тестівщина
тестонько
тесть
тестюра
тета
тетера
тетервак
тетеренька
тетерець
тетерин
тетериця
тетерка
тетеронька
тетерук
тетеручка
тетерчин
Багриніти, -нію, -єш, гл. Окрашиваться въ багровый, пурпурный цвѣтъ. Млак. (Желех.).
Зага́й, -га́ю, м. 1) Проволочка, замедленіе. Не стілько того діла, як один загай. Лубен. у. Аби б загаю не було, а то я не баритимусь. Лубен. у. 2) Заросль; чаща. В тебе лани як загай, в тебе хліби як Дунай. Гол. IV. 552.
Кав'яр, -ру, м. Икра соленая рыбья. Вина з Царіграду відер троє у барилі, кав'яру з Дону, — всього везе. Шевч. 116. (Тут були): тараня, ще по весні з Дону навезена, суха й солона, кав'яр, оселедці.
Напозича́тися, -чаюся, -єшся, гл. 1) Набрать взаймы. Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися. Харьк. 2) Надавать взаймы. Напозичав людям багато, та як то люде оддаватимуть. Харьк.
Позакльовувати, -вую, -єш, гл. Заклевать (многихъ).
Проласувати, -сую, -єш, гл. Употребить на лакомства. Як би пак був він перед очима, а то за материними очима, то хоч і перепаде йому карбованець або два, то й проласує. Лебед. у.
Пташів'я, -в'я, с. соб. = птаство. Вх. Лем. 458.
Ставище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ прудъ. Лохв. у.
Френзлі, -лів, м. мн. Бахрома. Чуб. VI. 113.
Шпичка, -ки, ж. 1) Заостренный конецъ, заостренная палочка. 2) Колючка на растеніи. К череді йшла — задрімала, на пеньки ноги позбивала,... на шпички очі повиймала. Чуб. III. 230. 3) Заноза.
Нас спонсорують: