Гильце, -ця, с. = гільце.
Гонько, -ка, м. Раст. Cichorium intybys, цикорій дикій.
Довге́нний, -а, -е. Очень длинный. Довгенні вуси.
Залі́зний, -а, -е. 1) Желѣзный. Мишко, на тобі кістяні зуби, дай мені залізні. 2) Переносно: чрезвычайно крѣпкій, могучій. Сумно, сумно гайдамаки залізную силу поховали. 3) залі́зна трава́. Раст.: черный лѣсной горохъ.
Мекоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. = мекати.
Півзен, -на, півзень, -ня, м.
1) = півзина.
2) Въ шутку: сопля. От поправ півзеня під носом! ще-сь не навчив, щоб матір навчати.
Потакувати, -кую, -єш, гл. Поддакивать. Мовчи та потакуй. Я потакую за ним; а він і росказав мені усе. Люде потакують за ним.
Уштопорити, -рю, -риш, гл. — кого. Встрѣчено только въ разсказѣ задунайскаго запорожца въ значеніи: поймать, подстеречь и схватить. Липоване дозналися, та його (винного) й уштопорили. Баба була у них волшебниця.... то ото вона та другі липованські баби його й уштопорили — чи вони його заманили, чи як піймали....
Чобіток, -тка, м.
1) Ум. отъ чобіт.
2) Цвѣтокъ на чорноклині.
Шаповальня, -ні, ж. Шерстобойня.
