Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тончити
тоншати
тоня
топа
топелець
топило
топити
топитися
топіль
топілька
топільник
топільниця
топінка
топір
топірня
топірчик
топіт
топка
топкати
топкатися
топкуватий
топленина
топливо
топля
топляник
топнути
тополенька
тополина
тополька
тополя
топорець
топорище
топтанина
топтання
топтати
топтатися
топтуватий
топуз
топу-топу
топцювання
топцювати
топцюватися
топчак
топчаковий
топчило
топчитися
топчій
тор
торавець
торавий
торба
торбака
торбан
торбаниста
торбанистий
торбей
торбешка
торбина
торбинковий
торбинонька
торбинуватий
торбоноша
торбонька
торботряс
торботрясів
торбочка
торг
торгання
торгати
торгівля
торгнути
торговий
торговиця
торгування
торгувати
торгуватися
торгун
торжитися
торжок
торзати
торити
торік
торішній
торішняк
торкати
торкатися
торкнути
торконутися
торкотання
торкотати
торкотіти
торок I
торок II
торонко
тороп
торопа
торопа 2
торопало
торопати
торопитися
тороплений
тороро!
торос
торототіти
торох
торох!
торохкати
торохкотати
торохкотійка
торохкотіти
торохнеча
торохнути
торохнява
торохта
торохтело
торохтій
торохтійка
торохтілка
торохтіло
торохтіння
Витуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. витупитися, -плюся, -пишся, гл. Тупиться, иступиться. Витупиться міч. К. Пс. 44.
Зашве́ндяти, -дяю, -єш, гл. 1) Заходить. 2) Загрязнить ходивши.
Коренити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Укоренять. 2) Бранить сильно, ругать. Не коренила ж вона його ні трохи. Кв. II. 19. Кого попало і корениш, і ганить. Стор. І. 53.
Накаса́тися Cм. напасуватися.
Охання, -ня, с. Оханіе. Чулися молоді жарти веселі, охання голосне між молодицями. МВ. (О. 1862. І. 101).
Пищання, -ня, с. Пискъ. Пташечки малесечкі з пищанням своїм веселим. МВ. (О. 1862. І. 72).
Розвірчувати, -чую, -єш, сов. в. розвертіти, -рчу, -тиш, гл. Разворачивать, разворотить, разматывать, размотать. Левиц. Пов. 204. Мет. 210. Я молода не втерпіла, взяла платтє розвертіла. Чуб. V. 740. Як би ми схотіли, ми б її (покриту молоду) розвертіли. Грин. III. 490.
Розжалуватися, -луюся, -єшся, гл. = розжалобитися. Ном. № 4692. Розжалувавсь, як Бог над раком. Ном. № 4684.
Усунути, -ся. Cм. усувати, -ся.
Шурх меж., выражающее быстрый проваль куда-либо или быстрое вскакиваніе во что-либо, преимущественно въ отверстіе. Святий дух у дірку шурх. (Загадка). Лубен. у. Само сіре, хвіст як шило, та попередо мною в траву шурх! Ото ж була миш. КС. 1883. III. 672.
Нас спонсорують: