Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тончити
тоншати
тоня
топа
топелець
топило
топити
топитися
топіль
топілька
топільник
топільниця
топінка
топір
топірня
топірчик
топіт
топка
топкати
топкатися
топкуватий
топленина
топливо
топля
топляник
топнути
тополенька
тополина
тополька
тополя
топорець
топорище
топтанина
топтання
топтати
топтатися
топтуватий
топуз
топу-топу
топцювання
топцювати
топцюватися
топчак
топчаковий
топчило
топчитися
топчій
тор
торавець
торавий
торба
торбака
торбан
торбаниста
торбанистий
торбей
торбешка
торбина
торбинковий
торбинонька
торбинуватий
торбоноша
торбонька
торботряс
торботрясів
торбочка
торг
торгання
торгати
торгівля
торгнути
торговий
торговиця
торгування
торгувати
торгуватися
торгун
торжитися
торжок
торзати
торити
торік
торішній
торішняк
торкати
торкатися
торкнути
торконутися
торкотання
торкотати
торкотіти
торок I
торок II
торонко
тороп
торопа
торопа 2
торопало
торопати
торопитися
тороплений
тороро!
торос
торототіти
торох
торох!
торохкати
торохкотати
торохкотійка
торохкотіти
торохнеча
торохнути
торохнява
торохта
торохтело
торохтій
торохтійка
торохтілка
торохтіло
торохтіння
Гатаман и пр. = отаман и пр. Грин. ІІІ. 636.
Забра́ння, -ня, с. Взятіе, захватъ.
Наруба́тися, -баюся, -єшся, гл. Нарубиться.
Натасувати, -су́ю, -єш, гл. 1) Набить, наколотить. І боки так натасувала... Котл. Ен. VI. 65. 2) Набить, наполнить что-либо. Натасувати в горнє бульби. Вх. Зн. 40.
Невстид, -ду, м. Безстыдство.
Перепрошувати, -шую, -єш, сов. в. перепроси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Извиняться, извиниться, попросить извиненія. Був готовий упасти перед нею на коліна і перепросити її. Левиц. І. 2) Просить, попросить, упросить. Старий мій обрікався у Київ, отже й не довелося йому, бо син перепросив у волости старшини та голови, то його й не пустили. Харьк. г. 3) Просить, попросить многихъ одного за другимъ. Як уже перепросит дружба парубків, то начинав просити дівчат. Гринч. III. 514.
Пересміхатися, -хаюся, -єшся, гл. Пересмѣиваться.
Пирський, -а́, -е́ Быстрый, ретивый. Биведіт мені коня пирського. Гол. II. 34.
Поперепрягати, -га́ю, -єш, гл. Перепрячь (во множествѣ).
Торкнути, -ся. Cм. торкати, -ся.
Нас спонсорують: