Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

троїстий

Троїстий, -а, -е. Тройственный. Носителі троїстої корони. К. ЦН. 273. троїсті музики. Оркестръ, состоящій изъ трехъ музыкальныхъ инструментовъ: скрипки, бубна и цимбалъ. Чуб. VII. 450. Та куплю я, мамо, черевики, та найму я троїсті музики. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЇСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЇСТИЙ"
Бабі́ти, -бі́ю, -єш, гл. 1) Дѣлаться женоподобнымъ, бабиться, изнѣживаться. Cм. ба́́битися. Желех. 2) Набрякать, отекать. Мнж. 175. 3) Сморщиваться отъ долгаго пребыванія въ водѣ (о человѣч. тѣлѣ). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся. Богод. у. Славян. у.
Дербува́ти, -бу́ю, -бу́єш, гл. = Дербати.
Дова́дливий, дова́дний, -а, -е. Досадный, тошный.
За́стування, -ня, с. Заслоненіе свѣта.
Купецький, -а, -е. Купеческій. Так оце та смиренна, богомільна купецька дочка. Левиц. Пов. 62.
Перев'язкуватий, -а, -е. Съ перехватомъ по срединѣ (о посудѣ).
Сеймувати, -му́ю, -єш, гл. Участвовать въ сеймѣ.
Синьоворонка, -ки, ж. = сивограк. Вх. Пч. II. 9.
Твердість, -дости, ж. 1) Твердость. 2) Крѣпость.
Хвасолиння, -ня, с. Стебли фасоли.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОЇСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.