Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

т
та
та I
та II
табак
табака
табакерка
табакерчина
табанити
табатерка
табачарка
табаченція
табачина
табачити
табачка
табачковий
табачник
табачників
табачницин
табачниця
табачок
табашний
табашник
табин
табиновий
табівка
табір
табла
таблиця
табор
таборитися
таборище
таборовий
таборування
таборувати
таборянин
табун
табунний
табунник
табунників
табуновий
табунський
табунчик
табурка
тавлетка
таволга
таволжаний
таволожник
таврія
таврований
таврот
таган
таганашка
таганок
таганувати
таганчик
тади
таємний
таємниця
таємничий
таємничо
таємність
таємно
таємнощі
таїнство
таїти
таїтися
тайкома
тайна
тайний
тайник
тайниковий
тайничок
тайність
тайно
тайстерка
тайстра
тайстрина
тайстровий
тайстронька
так I
так II
такання
такати
такелецький
такенний
такеньки
таки
такий
таківський
такісінький
такісічкий
такіський
такнути
тако
таковий
також
такой
такось
такрічний
такса
таксатор
таксаторів
таксаторський
таксація
таксувати
такувати
тал
тала
талабаїти
талабанити
талажчаник
талалай
талалайка
талалайко
таламбас
талан
таландати
таланистий
таланити
Бешиха, -хи, ж. Болѣзнь: рожа, рожистое воспаленіе. Чуб. І. 116. Х. Сб. ѴІІ. 416. Мил. М. 95. Ув. бешишище. Мил. М. 96.
Відмиватися, -ваюся, -єшся, сов. в. відмитися, -миюся, -єшся, гл. Отмываться, отмыться. Так заплямив, що й не відмивається.
Грипеня́, -ня́ти, с. Птенецъ грифа. На дереві грипенята, а грип, видно, полетів. Чуб. II. 327.
Гупоті́ти, -почу́, -ти́ш, гл. То же, что и гупати, но о дѣйствіи учащенномъ. Чи до нас хлопці гупотять? Драг. 34.
Загво́зджувати, -джую, -єш, сов. в. загвозди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Забивать, забить гвоздемъ. Переносно: заморозить. Варвара заверить, Микола загвоздить, а на Гальки сідай в санки. Ном. № 507. 2) Сказать рѣзкость, колкость. Енею в батька загвоздила, щоб довго не базікав тут. Котл. Ен.
Зажирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заиграть, зашалить.
Замня́ти, -мну́, -не́ш и пр. гл. = зам'яти и пр.
Крулевщизна, -ни, ж. Жалованное отъ короля имѣніе. К. Досв. 148.
Попеліти, -лію, -єш, гл. Обращаться въ пепелъ. Кіевск. у.
Черінь, -ня, м. и ж. 1) Подъ печи. Рудч. Ск. І. 134. Наказав жінці топити, а як роспеклась черінь.... Мнж. 117. 2) Платформа надъ сводомъ кухонной печи (между коміном и стѣной). Вас. 194. Як черінь гарячий, так треба насипать жита, щоб сохло. Козелец. у. 3) Полъ гончарной печи, покрывающій своды. Вас. 180. 4) Значительное пространство, покрытое чѣмъ-нибудь. Надибала цілу черінь грибів. Борз. у. 5) черінем сіли. Въ кружокъ сѣли? Ном. № 14030. Чумаки сіли черінем полуднати. (К. 11. Михальчукъ).
Нас спонсорують: