Верблюдка, -ки, ж. Раст. Epilobium tetragonum.
Десяти́нець, -нця, м. Крестьянинъ обрабатывающій чужую землю по договору отъ десятины.
Дихті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Скоро и тяжело дышать (въ жаркое время). Дихтять вівці. Дихтить чоловік. Лес вивалив язик і зачав дихтіти.
Каяння, -ня, с. Раскаяніе. По смерти нема каяння. До світу плач її по хаті, до світу каяння.
Копилити, -лю, -лиш, гл. — губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! . Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні.
Курій I, -рія, м. = курець.
Накра́шувати, -шую, -єш, сов. в. накраси́ти, -шу, -сиш, гл. Накрашивать, накрасить.
Рожаїстий, -а, -е. Многоплодный. Із щепи та така яблуня рожаїста, що куди вам.
Сусіль! меж., выражающее внезапное появленіе. Могила тріснула, і те дитя, що ждали, на божий світ сусіль.
Тепре нар. = тепер. Спершу горілка людей розважала, а тепре сама засумовала.