Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

т
та
та I
та II
табак
табака
табакерка
табакерчина
табанити
табатерка
табачарка
табаченція
табачина
табачити
табачка
табачковий
табачник
табачників
табачницин
табачниця
табачок
табашний
табашник
табин
табиновий
табівка
табір
табла
таблиця
табор
таборитися
таборище
таборовий
таборування
таборувати
таборянин
табун
табунний
табунник
табунників
табуновий
табунський
табунчик
табурка
тавлетка
таволга
таволжаний
таволожник
таврія
таврований
таврот
таган
таганашка
таганок
таганувати
таганчик
тади
таємний
таємниця
таємничий
таємничо
таємність
таємно
таємнощі
таїнство
таїти
таїтися
тайкома
тайна
тайний
тайник
тайниковий
тайничок
тайність
тайно
тайстерка
тайстра
тайстрина
тайстровий
тайстронька
так I
так II
такання
такати
такелецький
такенний
такеньки
таки
такий
таківський
такісінький
такісічкий
такіський
такнути
тако
таковий
також
такой
такось
такрічний
такса
таксатор
таксаторів
таксаторський
таксація
таксувати
такувати
тал
тала
талабаїти
талабанити
талажчаник
талалай
талалайка
талалайко
таламбас
талан
таландати
таланистий
таланити
Викупати, -паю, -єш, гл. Выкупать.
За́сіб, собу, м. Средства матеріальныя, силы. В мого батька засіб невеликий, середній: він не багатий і не вбогий. Рк. Левиц. Які маємо до сього часу грошові засоби і звідкіля ще їх добути, про те иншим часом рахуватимем. К. (О. 1862. III. 23). На сю... боротьбу тратять вони останні сили, останні свої засоби. К. Кр. 31.
Зціляти, -ля́ю, -єш, сов. в. зціли́ти, -лю́, -лиш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать цѣлымъ, соединить въ одно цѣлое. Черк. у. Н. Вол. у. Ти розбила, а я зцілю. 2) Исцѣлять, исцѣлить. Мали силу зціляти недуги. Єв. Мр. III. 15.
Лове́цтво, -ва, с. Охотничій промыселъ. Желех.
Огинатися, -на́юся, -єшся, гл. Уклоняться, отвиливать. Він де кого підмовляв до себе переїздити, так усе огинаються. Харьк. г.
Поберечи, -режу, -же́ш, гл. = поберегти. Желех.
Покохати, -ха́ю, -єш, гл. 1) Полюбить. Чуб. V. 196. Щиро покохала його наша гордовата Катря. МВ. І. 139. 2) Выростить, взлелѣять. Як би йому воля, то б він які роги покохав. Ном. № 10208.
Рамуватий, -а, -е. = рамкастий. Вх. Лем. 459.
Скосогір, гору, м. Покатость (о поверхности земли). На скосогорі стоїть загорода, тим вона й похилилася з гори на долину. Волч. у.
Терно, -на, с. Ягода терна. Та урве собі чорноє терно. Гол. IV. 76.
Нас спонсорують: