Волочитися, -чуся, -чишся, гл. Таскаться, скитаться, шляться. По світу волочусь. Казав мені батько, щоб я оженився, по досвітках не ходив, та й не волочився. копійка волочиться (у кого). Есть деньги.
Гужевня́, -ні́, ж. Часть плуга.
Гурто́к, -тка́, м. Ум. отъ гурт.
Ло́нька, -ки, ж. Ложка. Встрѣчается только въ слѣд. пословице: Добра кванька, та нема лоньки, — хиба буду полькам.
Межи́ Cм. меж.
Молоди́й, -а́, -е́ 1) Молодой. Двічи молодим не бути. Хоч і молодий ще, а старечий розум має. Щука-риба грає, да й та пару має, а я козак молод пароньки не маю. 2) молодий. Женихъ и новобрачный во время свадьбы. молода́. Невѣста и новобрачная во время свадьбы. молоді. Женихъ и невѣста вмѣстѣ, также новобрачные во время свадьбы. Ум. молоденький, молодесенький! Ой ти, Байдо молодесенький!
Наполу́мити, -млю, -миш, гл. Убѣдить, уговорить. Я зовсім не хтів його позивати, та Грицько як зачав, як зачав, та таки наполумив мене позиватись. Не хтілось їхати у Київ, але батько наполумив мене, — бач, тепер заробітки добрі під льодом.
Слабовитий, -а, -е. Болѣзненый. Слабовита удова була.
Сумеж, суміж, нар. Смежно, рядомъ. Моє поле з його суміж. Я живу з Пилипом суміж.
Шовчина, -ни, ж. Шелковая нитка, шелковина. Ум. шовчи́нка.