Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

т
та
та I
та II
табак
табака
табакерка
табакерчина
табанити
табатерка
табачарка
табаченція
табачина
табачити
табачка
табачковий
табачник
табачників
табачницин
табачниця
табачок
табашний
табашник
табин
табиновий
табівка
табір
табла
таблиця
табор
таборитися
таборище
таборовий
таборування
таборувати
таборянин
табун
табунний
табунник
табунників
табуновий
табунський
табунчик
табурка
тавлетка
таволга
таволжаний
таволожник
таврія
таврований
таврот
таган
таганашка
таганок
таганувати
таганчик
тади
таємний
таємниця
таємничий
таємничо
таємність
таємно
таємнощі
таїнство
таїти
таїтися
тайкома
тайна
тайний
тайник
тайниковий
тайничок
тайність
тайно
тайстерка
тайстра
тайстрина
тайстровий
тайстронька
так I
так II
такання
такати
такелецький
такенний
такеньки
таки
такий
таківський
такісінький
такісічкий
такіський
такнути
тако
таковий
також
такой
такось
такрічний
такса
таксатор
таксаторів
таксаторський
таксація
таксувати
такувати
тал
тала
талабаїти
талабанити
талажчаник
талалай
талалайка
талалайко
таламбас
талан
таландати
таланистий
таланити
Ватрак, -ка, м. Кухонный очагъ на дворѣ. Желех.
Зго́дом нар. Спустя нѣкоторое время, погодя. Коли трохи згодом дзвонок — дзелень! дзелень! Рудч. Ск. I. 76.
Зобачення, -ня, с. Свиданіе. Желех.
Крянути, -ну, -неш, гл. Ударить. Вх. Зн. 30.  
Мерга́снути, -сну, -неш, гл. Стемнѣть, сдѣлаться пасмурнымъ. Вх. Зн. 35.
Мося́жництво, -ва, с. Выдѣлка различныхъ вещей изъ желтой мѣди. Шух. І. 272.
Повіть, -ті, ж. = повітка. Батько був на горищі, мати — в повіті. Сим. 222. Ловіть, хату й новий тин. Мкр. Г. 63.
Позодягати, -га́ю, -єш, гл. Одѣть (многихъ). Він за свої гроші усіх дітей її позодягав. Васильк. у.
Прочинити, -ся. Cм. прочиняти, -ся.
Тверезісічко нар. = тверезісінько. Желех.
Нас спонсорують: