Гольце́м нар. = Гільцем. Покинула мене гольцем голого.
Зчохом нар. Съ избыткомъ.
Курделиця, -ці и курде́ля, -лі, ж. Сильно идущій снѣгъ.
Лоб, лоба, м. = ліб. Чужий лоб скубши, треба й свого наставити. Ні з того, ні з сього бери за лоб один другого. Ум. лобик, лобичок, лобо́к, лобочок. А які твої телята? — На лобку лисинка, на шийці мотузочка. Ой ти, котку-коточку, сіренький лобочку. Ув. лобище.
Проглядати, -да́ю, -єш, сов. в. проглянути, -ну, -неш, гл.
1) Проникать, проникнуть взглядомъ; охватывать, охватить взглядомъ. Ой гаю ж, мій гаю, густий не прогляну. Поле ж моє широкоє! Не могла м тя проглянути чорненькими оченьками.
2) Проглядывать, проглянуть, виднѣться. А між ними і землячки де-де проглядають.
3) Только сов. в. Повидать. Піти у Почаїв світа проглянути.
Само 2 нар. = саме.
Сторцювати, -цю́ю, -єш, гл.
1) Торчать. Щоб скиба не сторцювала.
2) — снопи. Ставить снопы стоймя. От і знакомі жнуть, сторцюють снопи, божу благодать. Cм. сторчити.
Сучечка, -ки, ж. Ум. отъ сука.
Уредний, -а, -е. Пакостный, противный. Ну, та й уредний же хлопець.
Ущухати, -хаю, -єш, сов. в. ущухнути, -хну, -неш, гл. Утихать, утихнуть. Став вітер ущухати. Ущухли діти, вже не кричать. Ущухнув трохи галас. Ущухнуло море.