Годитися 1, -джуся, -дишся, гл. 1) Условливаться, соглашаться. Годись на рік! що схочеш? 2) Мириться. Як посварилися, так і досі не хотять годитися, 3) Быть годнымъ, годиться. Тепер я сама побіжу, ти нікуди не годишся. 4) Уговариваться, условливаться. Жид годився з наймичкою (наймаючи). 5) Безлично: годиться, годилося. Годится, слѣдуетъ, прилично. Кров не водиця, розливати не годиться. Квочку годиться підсипати в неділю. Так не годиться говорити. Для годиться. Для приличія. Він робить це для годиться.
Жи́жка, -ки, ж. 1) Ум. отъ жижа. 2) Подколѣнокъ, поджилка. Як глянув на неї дід, то аж жижки в його затрусились. Аж жижки дріжать. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали. креса́ти в жи́жку. Танцуя, пяткою касаться икры. 3) Раст. Жигавка.
Задера́ка, -ки, ж. = задирака.
Лю́бчик, -ка, м. 1) Милый, дорогой. Не їдь, братіку, не їдь, любчику! 2) = любисток.
Ляха́, -хи́, ж. Гряда. Ум. ляшка.
Підлипати, -па́ю, -єш, гл. Прилипать.
Позводитися, -димося, -дитеся, гл. То-же, что и звестися, но о многихъ или многомъ. Позводилося панів багато, — панувати ні з чого.
Розгорнути, -ся. Cм. розгортати, -ся.
Розмаїти, -маю́, -ї́ш, гл. Разнообразить. А ви вже бо жирно хочете, — щоб чотирі сорочки та й розмаїть, щоб неоднакові були. — Як це, діду розмаїть? — Так, щоб одна на одну не схожа була шитвом.
Хвиялка, -ки, ж. = хвіялка, Viola odorata. Ум. хвия́лочка, хвиявочка.
