Борвій, -вія, м. Сильный вѣтеръ, буря, ураганъ. Такий сильний та шкодливий вітер називають бурею, а ще инакше борвієм (ураганом).
Говіння, -ня, с.
1) Говѣніе. З дурного говіння не буде спасіння.
2) Постъ. Звоювали Путилову в велике говінє.
Зміїха, -хи, ж. Сказочное существо: змѣй-самка, жена змѣя, драконъ женскаго рода. У тій хатці та жила зміїха з трьома головами, тому змієві.... мати.
Зміняти I, -ня́ю, -єш, гл. Обмѣнять, промѣнять. Дали мені мужа — невірного друга, що його не змінять, що його не продать.
Зрізувати, -зую, -єш, сов. в. зрізати, зріжу, -жеш, гл. Срѣзывать, срѣзать. Їх зрізують, як спілий колос в полі. Зріжу голову, вийму серце.
Мерза́, -зи, ж. Гадость, мерзость.
Мі́сяць, -ця, м. 1) Луна, мѣсяцъ. Із-за хмари, з-за байраків місяці, виглядає. Хата, 16. Не подоба зірці без місяця та зіходити. Ой місяцю-місяцю! Світиш та не грієш: даремне в Бога хліб їси. Употребляется для ласкательнаго названія возлюбленнаго. І місяця свого зараз забуду, свого Сергієчка? 2) Мѣсяцъ. Я ж місяці і дні лічу журбою. що-місяця. Ежемѣсячно. московський місяць. Долгое время. Попождеш з московських місяць! 3) Родъ дѣтской игры. Ум. місяченько, місячно, місячок. Ой місяцю-місяченьку, і ти, зоре ясна, ой світіть там на подвіррі, де дівчина красна.
Набала́кати, -ся. Cм. набалакувати, -ся.
Попроститися, -щу́ся, -сти́шся, гл. 1) Проститься. От попростивсь він і пішов собі. Прощавайте, сусідоньки, може з ким сварився, та хоч сварився, не сварився, аби попростився. 2) Испросить прощенія. За шо, каже, я її ударив? вернусь, попростюсь.
Чавити, -влю, -виш, гл. Давить, мять.
