Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трої

Трої числ. = троє. Трої гостейки. Гол. 11. 8.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЇ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЇ"
Гарбання, -ня, с. Захватъ, грабежъ. Гарбання чужої предківщини. К. XII. 133.
Гармидерування, -ня, с. Дебоширство.
Душеня́тко, душеня́тонько, душеня́точко, -ка, с. Ум. отъ душа.  
Зводи́тель, -ля, ж. 1) Обольститель. 2) пт. Крапивникъ, Troglodytes parvulus. Вх. Лем. 418.
Львов'я́нка, -ки, ж. Львовянка, жительница Львова. Желех.
Нацупити Cм. нацуплювати.
Неслух, -ха, м. Непослушный человѣкъ.
Постеля, -лі, ж. 1) = постіль. І я кровавыми сльозами не раз постелю омочу. Шевч. 379. 2) Божа постеля. Смертный одръ. Скоро його мати старая на божої постелі вздріла, на своє лице християнськеє хрест собі положила. Чуб. V. 850. Ум. посте́лечка. Мет. 81.
Причинити, -ся. Cм. причиняти, -ся.
Убілити, -ся. Cм. убіляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОЇ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.