Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

требулька
тревний
трейки
трейтина
трейтій
трейтяк
трейтяка
трейцятий
трейчатий
трейчи
трембіта
трембітанник
трембітати
трембітка
трембухатий
трембухач
тременталь
тремкий
тремтіння
тремтіти
трензель
треножити
трепати
трепатися
трепачка
трепет
трепета
трепетати
трепетатися
трепетик
трепетний
трепеття
трепілка
трепітка
трепіток
трепіття
трепло
трепнути
трепота
трепотати
трепотатися
трепотіти
третий
третина
третій
третний
третно
третяк
трефити
трець
тречи
треш!
три
триб
триблистий
трибок
трибратній
трибулька
трибун
трибуна
трибунал
трибух
трибухатий
трибушон
тривавий
тривалий
тривалість
тривальний
тривати
тривний
тригубач
тригубий
тридев'ятий
тридев'ять
тридесятий
тридесять
тридньовий
тридцятеро
тридцятий
тридцятка
тридцяток
тридцятолітка
тридцятострунний
тридцять
триждень
тризілля
тризубець
трийцять
трийчи
триклятий
триконь
трикут
трикутник
трикуток
трилітній
тримання
тримати
триматися
тримбіта
тримонний
трина
тринадцятеро
тринадцятий
тринадцятка
тринадцять
триндатися
тринди
триндикати
триндичка
тринити
триниця
триніжка
триніжник
триніжок
тринка
тринкаль
тринкати
триння
тринпіль
тринпуль
Вилягати, -гаю, -єш, сов. в. вилягти, -жу, -жеш, гл. Вылетать, вылечь.
Зоряво нар. = зоряно. На небі зоряно, і золотим серпом підбився молодик угору по над хмарки. К. Дз. 141.
Кибалиця, -ці, ж. = кибалка. Дівки вінки погубили, молодиці кибалиці. Чуб. V. 1113.
Клепало, -ла, с. 1) Колотушка, било. Били під двором в клепало, як в панських водиться дворах. Котл. Ен. Піп у дзвін, а чорт у клепало, та й каже, що його голосніше. Ном. № 2650. 2) Молотокъ для отбиванія косы. Ми взяли бруски й клепала... Гострим коси, в ручку йдем. Щог. Вор. 86. 3) Съ измѣн. удар.: клепало. Токованье тетерева. Готурів стріляють лише в часі клепала. Шух. І. 235, 238.
Мекоті́ти, -кочу, -ти́ш, гл. = мекати. Вх. Зн. 35.
Перепрасувати, -су́ю, -єш, гл. Вновь выгладить.
Подопиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Допиться до чего (о многихъ). Бач, до чого подопивались. К. ЦН. 218.
Пустошити, -шу, -шиш, гл. Опустошать. Щоб гаїв, садів не пустошили.
Сержина, -ни, ж. = жоржина. Мил. 168.
Уписати, -ся. Cм. уписувати, -ся.
Нас спонсорують: