Бабиць, -ця, м. Раст. Alissum incanum.
Виднечко нар. Ум. отъ видно.
Визнавати, -знаю, -єш, сов. в. визнати, -знаю, -єш, гл. 1) Узнавать, узнать, разузнать, развѣдывать, развѣдать. Знайшли у його замок, та по тому й визнали, що він украв гроші у скрині. Оце недавно дитину вбила молодиця, то другої неділі й визнали. 2) Заявлять, заявить, признавать, исповѣдывать. Коли визнаватимеш устами твоїми Господа Ісуса. Не так було б мені свою праву руку одрубати важко, як тую правду визнати, вимовити. 3) Признаваться, признаться, сознаваться, сознаться, свидѣтельствовать, давать показаніе. Хто такий дурний буде, щоб сам на себе визнавав таке (що вбив). 4) Предсказывать, предсказать, предназначать, предназначить. Уже ся все те збуло, що визнано було.
Грязь, -зі́, ж. Грязь. В-осени ложка води, а дві грязі.
Жму́рити, -рю, -риш, гл. Щурить. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить.
Заскуча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Заскучать. Отже мій Андрійко хутко і заскучає.
Кокоші, кокіш, ж. мн. Ноги. Підгорни свої кокоші, щоб не наступила.
Люди́на, -ни, об. Человѣкъ. Кожна людина своє лихо несе. Перша жінка в мене була добра людина. Якась людина. Не годиться потягаться на людину. З його вийде людина. Ум. людинка.
Почуття, -тя́, с. = почування. Поніс у серці гірке почуття ненависти. Несказанне, невимовне кобза промовляє і святими почуттями серце надихає.
Шкаляруща, -щі, ж. = шкаралуща. На воду виносять першу шкалярущу з писанок і крашанок.
