Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тафа
тафля
тахва
тахелька
тахлювати
тахля
тахтарити
таця
тачати
тачечка
тачівка
тачка
таш
ташка
ташний
ташувати
ташуватися
тащити
твамость
твань
тванюка
тварина
тварина 2
тваринка
тварь
тварюка
тверджа
твердий
твердиня
твердити
твердісінький
твердісінько
твердісічкий
твердісічко
твердість
твердіський
твердісько
твердішати
твердкий
твердко
тверднути
твердо
твердота
твердошкурий
твердощі
твердь
твердючий
твердяк
тверезий
тверезити
тверезісінький
тверезісінько
тверезісічкий
тверезісічко
тверезість
тверезішати
тверезо
тверезяка
твій
твір
творець
твориво
творитель
творити
творитися
творіння
творців
творчий
творчість
те
театр
театральний
тевкало
тевкання
тевкати
теґанька
теє
теєньки
теж
тежик
тезко
тей
тека
текач
текнява
текти
тектися
текучий
текучка
телегіз
телеграма
телеграмист
телеграф
телеграфувати
теленка
телень
теленькання
теленькати
теленькнути
телеп
телепало
телепати
телепатися
телепень
телепка
телепкати
телепнути
телесуватися
телехнути
телєчер
телити
телитися
телиця
теліга
телій
теліп!
теліпайло
теліпання
теліпанчик
теліпати
Дві́рня, -ні, ж. Дворня. Грин. І. 124. Деруть Рябка мов пір'я, на галас збіглась двірня. Г. Арт. (О. 1861. III. 82).
Домо́щувати, -щую, -єш, сов. в. домости́ти, -щу́, -стиш, гл. Домащивать, домостить.
Житня́нка, -ки, ж. Ржаная солома. Вх. Лем. 413.
Запро́данка, -ки, ж. Женщина, предающаяся кому изъ-за корыстныхъ разсчетовъ.
Келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.  
Мрячи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Моросить. Дощ став мрячити. 2) безл. мрячи́ть. Стоить туманная, съ мелкимъ дождемъ, погода. Все мрячить та й мрячить. Камен. у.
Передавити, -влю́, -виш, гл. Передавить.
Різкий, -а, -е. 1) Острый, хорошо рѣжущій. Як різка коса, то десятину за день викосе. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 2) Рѣзкій, пронзительный. Ну та й вітер оке різкий, мов ножем ріже. Канев. у. 3) Жесткій. Найди віхтик різкий, щоб можна було добре витерти. Черк. у. Цим піском не помантачиш коси, бо не різкий. Канев. у.
Трудовниця, -ці, ж. Труженица. Вона яка трудовниця! Борз. у.
Шкап'є, -п'я, с. = шкапина 1. Шух. І. 26, 84.
Нас спонсорують: