Довгогри́вець, -вця, м. Конь съ длинной гривой. На довгогривця сіла і погнала.
Забо́ра, -ри, ж. 1) На днѣпровскихъ порогахъ: рядъ, гряда камней, прорѣзывающихъ русло поперегъ теченія. Карпо знав добре всі пороги, всі забори, знав кожний камінь. І. 138. 2) У рыболововъ: камышевая стѣнка, перерѣзывающая рѣку (употребляется при ловлѣ рыбы котце́м).
Закося́нин, -на, м. Въ свадебномъ ритуалѣ закося́нами называются тѣ лица, которыя отвозятъ новобрачную къ новобрачному — за косо́ю ї́дуть.
Льото́к, -тка́, м. Отверстіе въ ульѣ, куда летаютъ пчелы.
Магні́т, -ту, м. Магнить. Магніт має у собі силу притягувати тільки залізо.
Обслухувати, -хую, -єш, сов. в. обслухати, -хаю, -єш, гл. Выслушивать, выслушать (больного). Лікарь його обслухував.
Ремстити, -щу, -стиш, гл. = ремствувати. От Хведь не буде ремстить на чоловіка: Бог з ним, каже!
Скрипливий, -а, -е. Скрипучій. Скрипливії ворітечка, трудно їх заперти.
Тьохкання, -ня, с.
1) Біеніе, ёканіе (сердца).
2) Щелканіе (соловья).
Хохоланя, -ні, ж. = хохолаз.