Вигоїти, -ся. Cм. вигоювати, -ся.
Дри́ґа́ти, -ґа́ю, -єш, одн. в. дриґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дѣлать быстрое движеніе ногою; судорожно подергиваться. Тут уміра, а ногою ще дриґа. Не рад лях, що взяв по зубах, а він ще і ногами дриґає. А Потоцький ще гірш сміється: аж ніжками дриґа та регочеться. І старому собаці дриґають жили. Тепер вони сплять з перепою, не дриґне ні один ногою.
Дротяне́нький, -а, -е. Ум. отъ дротяний.
Застеля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. застели́ти, -лю́, -леш, гл. = застилати, заслати. Достала скатірку, стіл застеляє. Білу постіль застелю.
Неймовіра, -ри, об. Недовѣрчивый человѣкъ.
Поласкавішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться ласковѣе, добрѣе, милостивѣе. Одвези їм усім по книжці, то може вони й поласкавішають.
Попідписуватися, -суємося, -єтеся, гл. Подписаться (о многихъ).
Присилати, -ла́ю, -єш, сов. в. прислати, -шлю, -шлеш, гл. Присылать, прислать. Кланяється, каже, пан Запічанський, прислав подарунок.
Топірчик, -ка, м.
1) Ум. отъ топір.
2) мн. Раст. a) Viola tricolor. б) Viola declinata.
Тупиця, -ці, ж. = тупак. Як добре плече, то й тупиця січе.