Бідняка, -ки, об. = бідняга. Кричить бідняка: нічого сам не зробить. Так і видно, що бідняка вареників хоче. . Серця не раньте дівчині бідняці. Ум. біднячка. Іде качка і малесенькі каченята веде. Маленькі біднячки поприставали.
Брамний, -а, -е. 1) Относящійся къ воротамъ.
2) какъ сущ. Привратникъ.
Вищиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вищирити, -рю, -риш, гл. = вишкіряти, вишкірити. Вищирив зуби, як циганські діти до місяця. Вищирив зуби, як печене порося.
Відпозивати, -ва́ю, -єш, гл. Вернуть судомъ. Дак я оце іду позивать: може як небудь чи не відпозиваю своє.
Заплакну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Всплакнуть. Иноді було й заплакне.
Лю́ля, -лі, ж. = колиска. Вже твоя дитиночка у люлі кричить. Ум. люлечка.
Міщанчу́к, -ка, м. Сынъ мѣщанина.
На́доба, -би, ж. Нужда, необходимость. По надобі, то найдеш і в кадобі.
Порозвеселяти, -ля́ю, -єш, гл. Развеселить (многихъ).
Умилосердствоваться, умилостивиться Сусе, Сину Божий, відпусти нам гріхи; а умилосердися над нами.