Бухати, -хаю, -єш, гл.
1) Бить, колотить. Взяла мене бухати, мусів я ю слухати.
2) Бросать. Бабусю у яму бух! каже Оленка, показуючи кулачком, як будуть бухати бабусю у яму.
3) Стрѣлять, палить. Бухають з гармат.
Відкриття, -тя, с. Откровеніе. Мені (Шевченкові твори) здались мов би якимсь одкриттям з неба.
Жиже́ль, -лю, м. = жежель. Я буду в кибиточці, а він на жижелі.
Кроква, -ви, ж. Стропило. Яка кроква, така й лата — яка робота, така й заплата. Положимо сволоки з зеленої осоки; поставимо крокви з жовтенької моркви. Ум. кроківка, кроковця. Поставлені кроковки.
Омпно нар. Досадно. Мені омпно.
Пробу меж. = пробі. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней.
Савити, -влю, -виш, гл. Праздновать день св. Саввы. Було не савити, не варварити, ні амбросити, але куделю було кундосити.
Скісний 2, -а, -е. Наклонный.
Умолотити, -чу, -тиш, гл. Смолотить опредѣденное количество, намолотить. Вівса, чи жита продати можна б.... — умолотити.
Шабля, -лі, ж.
1) Сабля. Блиснем шаблями, як сонце в хмарі. Береженого і Бог береже, а козака шабля стереже.
2) = міч 2. Ум. шабелька, шабеленька, шабелечка. Серед війська стоячи і шабельку держучи. Із під бока шабеленьку витягає.