Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тафа
тафля
тахва
тахелька
тахлювати
тахля
тахтарити
таця
тачати
тачечка
тачівка
тачка
таш
ташка
ташний
ташувати
ташуватися
тащити
твамость
твань
тванюка
тварина
тварина 2
тваринка
тварь
тварюка
тверджа
твердий
твердиня
твердити
твердісінький
твердісінько
твердісічкий
твердісічко
твердість
твердіський
твердісько
твердішати
твердкий
твердко
тверднути
твердо
твердота
твердошкурий
твердощі
твердь
твердючий
твердяк
тверезий
тверезити
тверезісінький
тверезісінько
тверезісічкий
тверезісічко
тверезість
тверезішати
тверезо
тверезяка
твій
твір
творець
твориво
творитель
творити
творитися
творіння
творців
творчий
творчість
те
театр
театральний
тевкало
тевкання
тевкати
теґанька
теє
теєньки
теж
тежик
тезко
тей
тека
текач
текнява
текти
тектися
текучий
текучка
телегіз
телеграма
телеграмист
телеграф
телеграфувати
теленка
телень
теленькання
теленькати
теленькнути
телеп
телепало
телепати
телепатися
телепень
телепка
телепкати
телепнути
телесуватися
телехнути
телєчер
телити
телитися
телиця
теліга
телій
теліп!
теліпайло
теліпання
теліпанчик
теліпати
Голубця́, -ці, ж. Голубыя нитки. Хустки.... перетикані заполоччу та голубцею. Мет. 190.
Ґрунтови́ще и грунтови́ще, -ща, с. = Ґрунтівка. Жили вони (брати) на однім батьківськім грунтовищу. Грин. І. 287.
Допала́ти, -лі́ю, -єш, гл. Догорѣть. Четверта свічка допалала, нім договорили. Гол. I. 62.
Живи́ло, -ла, с. Оживляющее средство. Не плачте, я вам його оживлю: в мене є живило. Рудч. Ск. II. 184.
Крига, -ги, ж. Ледъ; пловучій ледъ. Тричі крию замерзала, тричі роставала. Шевч. 111. Холодний, як крига. Ном. крига скресла, крига йде. Ледъ тронулся. Скоро отсе крига скресла... Катря уже й веснянки заспівала. МВ. ІІ. 77. Ум. кри́женька, кри́жка. Іще по гороньках сніженьки лежали, ой ще по долинах криженьки стояли. Чуб. III. 110.
Ме́рзнути, -зну, -неш, гл. Мерзнуть, зябнуть. Не купив батько шапки, — нехай ухо мерзне. Ном. № 5911. Ластівки на зіму не летять у вирій, а мерзнуть у воді. Чуб.
Мете́лиця, -ці, ж. 1) Мятель. Бодай того коваля метелиця замела. Н. п. Метелиця засипала як піском землю снігом. Левиц. І. 2) Родъ танца, также музыка и пѣсня къ этому танцу. 3) Болѣзнь: овечій вертежъ = мотилиця 1. 4) = мотилиця 2. 5) Раст. Agrostis alba L. ЗОЗО. І. 110. 6) метелиці давати. Трепать за волосы. Мужик попав коваля за верхів'я і давай йому метелиці давати. Грин. І. 109.
Полинути, -ну́, -не́ш, гл. Полетѣть. Ой коли б я зозуля, я б до неба полинула. Макс. Козак як голуб: знявся та й полинув. Ном. № 785.
Поранка, -ки, ж. = поранина.
Узгрянишник, -ка, гл. = узгряничанин. К. (Желех).
Нас спонсорують: