Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тафа
тафля
тахва
тахелька
тахлювати
тахля
тахтарити
таця
тачати
тачечка
тачівка
тачка
таш
ташка
ташний
ташувати
ташуватися
тащити
твамость
твань
тванюка
тварина
тварина 2
тваринка
тварь
тварюка
тверджа
твердий
твердиня
твердити
твердісінький
твердісінько
твердісічкий
твердісічко
твердість
твердіський
твердісько
твердішати
твердкий
твердко
тверднути
твердо
твердота
твердошкурий
твердощі
твердь
твердючий
твердяк
тверезий
тверезити
тверезісінький
тверезісінько
тверезісічкий
тверезісічко
тверезість
тверезішати
тверезо
тверезяка
твій
твір
творець
твориво
творитель
творити
творитися
творіння
творців
творчий
творчість
те
театр
театральний
тевкало
тевкання
тевкати
теґанька
теє
теєньки
теж
тежик
тезко
тей
тека
текач
текнява
текти
тектися
текучий
текучка
телегіз
телеграма
телеграмист
телеграф
телеграфувати
теленка
телень
теленькання
теленькати
теленькнути
телеп
телепало
телепати
телепатися
телепень
телепка
телепкати
телепнути
телесуватися
телехнути
телєчер
телити
телитися
телиця
теліга
телій
теліп!
теліпайло
теліпання
теліпанчик
теліпати
Ватра, -ри, ж. 1) Очагъ. Шух. І. 186. Огонь. жива ватра. Огонь, добытый при помощи тренія другъ о друга двухъ кусковъ дерева; добывается съ извѣстными обрядами ватагом в полонині и служить для разведенія огня въ жилищѣ пастуховъ и для совершенія различныхъ обрядовыхъ дѣйствій надъ скотомъ, охраняющихъ, по мнѣнію пастуховъ, этотъ послѣдній. Шух. І. 191. 2) Подъ печи, на которомъ печется хлѣбъ. Вх. Лем. 395. Ум. ватерка. Ой там на леваді ватерка ся курить. Гол. І. 290. Чи би ви не дали мені ватерки? Гн. II. 241.
Зогрішати, -ша́ю, -єш, сов. в. зогрітити, -шу, -ши́ш, гл. = згрішати, згрішити. Чоловік не ангел, щоб не зогрішив. Ном. № 100.
Куделитися, -люся, -лишся, гл. Ерошиться. Так працює, аж голова йому куделиться. Черк. у.
Лунь, -ня, ж. и ні, ж. Птица: лунь, саричъ. Сивий дід, як лунь. щоб тебе лунь ухопила (Ном. № 3758), щоб ти луні нагнав. (Ном. № 3738). Чтобъ ты околѣлъ! Лунь його вхопив. О. 1862. X. 45. Як піднесуть із оцтом фиги, то зараз вхопить тебе лунь. Котл. Ен. III. 17.
Облава, -ви, ж. Толпа, окружающая что-либо. Поперед себе вражих ляхів облавою пруть. Н. п. Ходить по хатах, а жінки облавою його обступили. Г. Барв. 325.
Підмощатися, -щаюся, -єшся, гл. = підмощуватися. В се врем'я Юпітер підпивши, з нудьги до жінки підмощавсь. Котл. Ен.
Росиця, -ці, ж. Ум. отъ роса. 2) = росянка. ЗЮЗО. І. 121.
Сумета, -ти, ж. Большая сумма. Вх. Лем. 471.
Хвилечний, -а, -е. Волнующійся? Зараз стала злосопротивна хвилечна хвиля на Чорному морю притихати. АД. І. 182. З Чорного моря хвилешна хвиля уставам. АД. І. 182.
Хурда, -ди, ж. Больныя или захудалыя овцы, выдѣленныя въ особое стадо. О. 1862. V. Кух. 30, 39. Вас. 198. Мнж. 193.
Нас спонсорують: