Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тафа
тафля
тахва
тахелька
тахлювати
тахля
тахтарити
таця
тачати
тачечка
тачівка
тачка
таш
ташка
ташний
ташувати
ташуватися
тащити
твамость
твань
тванюка
тварина
тварина 2
тваринка
тварь
тварюка
тверджа
твердий
твердиня
твердити
твердісінький
твердісінько
твердісічкий
твердісічко
твердість
твердіський
твердісько
твердішати
твердкий
твердко
тверднути
твердо
твердота
твердошкурий
твердощі
твердь
твердючий
твердяк
тверезий
тверезити
тверезісінький
тверезісінько
тверезісічкий
тверезісічко
тверезість
тверезішати
тверезо
тверезяка
твій
твір
творець
твориво
творитель
творити
творитися
творіння
творців
творчий
творчість
те
театр
театральний
тевкало
тевкання
тевкати
теґанька
теє
теєньки
теж
тежик
тезко
тей
тека
текач
текнява
текти
тектися
текучий
текучка
телегіз
телеграма
телеграмист
телеграф
телеграфувати
теленка
телень
теленькання
теленькати
теленькнути
телеп
телепало
телепати
телепатися
телепень
телепка
телепкати
телепнути
телесуватися
телехнути
телєчер
телити
телитися
телиця
теліга
телій
теліп!
теліпайло
теліпання
теліпанчик
теліпати
Бильце, -ця, с. 1) Ум. отъ било. 2) Рамы у люльки. Чуб. VII. 386. Шовковії вервечки, золотії бильця, срібні колокільця, мальована колисочка. Мет. Колихала цілу ніч і бильця з рук не пускала. Черк. у. 3) Часть ткацкаго инструмента, называемаго блят (Cм.) Конст. у. 4) Часть витушки (Cм.) Вас. 202. 5) Балочка въ ульѣ, къ которой пчелы прикрѣпляютъ восчину. Шух. І. 111. 6) Часть лозовой корзины: «продольный брусокъ вверху и внизу корзины». Вас. 147. 7) Одна изъ частей воротъ. Шух. I. 87. 8) Брусъ въ боронѣ, въ которомъ укрѣплены зубья. Треба було розбірати двоє бильців у бороні. Чуб. ІІ. 561. 9) Обручъ въ рыболовномъ снарядѣ, называемомъ хватка. Браун. 14. 10) Часть крыши оборога (Cм. оборіг 1) — половинка стропилъ. Вх. Зн. 42.
Грубия́нський, -а, -е. Грубый; грубіянскій. Грубиянський вираз. К. Кр. 13.
Лі́́жма нар. = лігма. Ліжма треба лягти. Сим. 236.
Лісни́й, -а́, -е́ Лѣсной. У темряві лісне звіре блукає. К. Псалт. 237.
Мень, -ня, м. Рыба налимъ, Gadus lota.
Панноччин, -на, -не. Барышнинъ. Кожний же то домагається панноччиного привіту. МВ. (О. 1862. III. 44.)
Повідказувати, -зую, -єш, гл. Отвѣтить (многимъ). Хто про що питав, — усім повідказував.
Практика, -ки, ж. 1) Практика. Громадянам буде наука і... практика. К. (О. 1862. III. 30). 2) Насмѣшка. Сей шесть тільки на практики: сидить да сміється з усіх. Г. Барв. 318.
Роскроїтися, -роюся, -їшся, гл. Треснуть. Губа спідня роскроїлася. Борз. у.
Шкабора, -ри, ж. = щілина. Вх. Лем. 484.
Нас спонсорують: