Виписувати, -сую, -єш, сов. в. виписати, -шу, -шеш, гл. 1) Выписывать, выписать. Випиши мені з книги оцю пісню. 2) Писать, написать. Щоб пропасниця покинула трусити, візьми й випиши на чвертці оці слова.... згорни сей папірець у восьмеро, перев'яжи його ниткою і вкинь у воду. Это называется виписувати пропасницю. 3) Исключать, исключить изъ списковъ. Ти вже виписаний з наших списків. 4) Расписывать, расписать, украшать, украсить орнаментами — деревянный предметъ, посуду и пр. при помощи красокъ, нарѣзокъ и пр. 5) Опредѣлять, опредѣлить, назначать, назначить. Вже мені виписана по-над лугом дорога.
Довга́вий, -а, -е = Довгастий.
Заграни́чити, -чу, -чиш, гл. Опредѣлить, указать границу.
Зволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Стянуть, стащить, собрать. Та хотять байраки рубати, ізрубавши, зволочити, зволочити й запалити. Ой я ж тії співаночки з жита зволочила. 2) — що́. Таскать по чему. Чоловік (цигана бивши) двір ним увесь зволочив. 3) Совратить, развратить. Говорять люде, що ти дівчину зволочив. Не я її зволочив, но мої чорні брови.
Зотлілий, -а, -е. Истлѣвшій.
Міро́шник, -ка, м. Мельникъ. Мірошник мав хороший млин.
Наменува́ти, -ну́ю, -єш, гл. = найменувати.
Нудкий, -а́, -е́ = нудний.
Синь, -ні, ж. Синева. За пташкою у сині вітати.
Цуценячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій щенку.
