Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тройчатка

Тройчатка, -ки, ж. Плеть сплетенная въ три ремня или имѣющая три конца. Шейк. Тройчаткою всіх проганяв. Котл. Ен.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЙЧАТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЙЧАТКА"
Біжка нар. Бѣгомъ. Біжка добіг би, не то що ходою. Зміев. у.
Війтівщина, -ни, ж. Дворъ и домъ війта. Желех.
Дозво́лити Cм. Дозволя́ти.
За́вивка, -ки, ж. = завертка i. Чуб. III. 193.
Заоблогува́ти, -гу́ю, -єш, гл. О полѣ: остаться невоздѣланнымъ. Чуб. VI. 62.
Крулевство, -ва, с. Королевство. Був обраний на польське крулевство. Стор. МПр. 64.
Куйнара, -ри, ж. Шапка (у черноморскихъ чабанів). О. 1862. V. Кух. 57.
Росперізувати, -зую, -єш, сов. в. росперезати, -жу, -жеш, гл. Распоясывать, распоясать. Їж хліб, хоч роспережи паса. Ном. № 679.
Тарілець, -льця, м. Ум. отъ таріль. Шейк.
Умовини, -вин, ж. мн. = умова. Свої вмовини ламають. К. Псал. 128.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОЙЧАТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.