Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тричи

Тричи числ. Трижды. Чудний ти мені тричи, Терешку. Лебед. у. Буде твоя вража дочка на день тричи бита. Чуб. V. 424.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 284.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРИЧИ"
Ворожіння, -ня, с. Гаданіе, ворожба.
Зарида́ти, -да́ю, -єш, гл. Зарыдать. Ой зачула мати... заплакала, заридала. Чуб. V. 152.
Знехтувати, -тую, -єш, гл. 1) Испортить, небрежно обращаясь. 2) Пренебречь, оставить безъ вниманія, забросить. Підійметься угору, кого знехтували люде. К. Псал. 26. Знехтували мене сірому. Г. Барв. 196.
Нерозважно нар. 1) Безутѣшно. Нерозважно плакала. Мир. ХРВ. 317. 2) Неразсудительно, легкомысленно.
Підтомлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. підтоми́тися, -млюся, -мишся, гл. Я підтомилась... по житу блудячи. Г. Барв. 351.
Поперезімовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и перезімувати, но во множествѣ.
Розсідлати, -ся. Cм. розсідлувати, -ся.
Садонько, -ка, м. Ум. отъ сад.
Тонити, -ню, -ниш, гл. Дѣлать тонкимъ, тонко рѣзать. Не тони, не мали: на цілий бохонець завали, бо ти видиш мою нужду, що я ззім. Шейк.
Хорімці, мець, ж. мн. Родъ сѣней между внутренними и наружными дверьми въ коли́бі, зимней хатѣ гуцульскихъ древосѣковъ. Шух. I. 174.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРИЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.