Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

таланливий
таланливо
таланний
таланниця
талановитий
талановитість
талановито
таланок
талант
талап!
талапання 1
талапання 2
талапати
талапатися
талапнути
талбан
т'але
т'алеж
талий
талина
таліг
талій
талір
талірка
талірковий
таліронька
талірчина
талія
таліян
таліянець
таліянка
таліянський
таліянчин
талмуд
таловина
таловірка
талування
талувати
тальба
талья
тальян
таляпалка
таляпанина
таляпу-таляпу!
таляпущий
таляр
таляровий
талярок
там
тама I
тама II
тамади
тамадиль
тамарикс
тамбур
тамбурковий
тамбурок
таменька
тамешній
тамка
тамок
тамтади
тамтадиль
тамтейший
тамтой
тамтуди
тамтудою
тамтуський
тамування
тамувати
тамусь
танана! I
танана II
танас
тандита
тандитний
тандитник
тандитникування
тандитникувати
тандитницин
тандитниця
танець
танечниця
танжір
таністра
танок
танути
танцерник
танцівник
танцювання
танцювати
танцюра
танцюристий
танцюриха
танчик
тань
тапчан
тапчаник
тапчанина
тапчанник
тапчанників
тапчанчик
тарабан
тарабанити
тарабанчик
тарагунитися
тарадайка
тарадайчина
таралишник
таран
таранина
таранка
таранкуватий
таранник
тарановий
тарантля
тарануха
таранчити
таранька
тараня
Білочка, -ки, ж. Ум. отъ білка.
Грімотня́, -ні́, ж. Грохоть. Левч. 29.
Доколо́ти, -ся. Cм. доколювати, -ся.
Домовля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. домо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Договаривать, договорить. Сльози лились, лилися козацькі, тугу домовляли. Шевч. 56. 2) Договаривать, договорить, нанимать, нанять. 3) Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. «Не сором тобі в коршмі сидіти? Маєш ти дома жінку і діти». — «На, пий горівку та не домовляй, або іди к бісу, нас не забавляй!» (Говорить пьяница укоряющей его женѣ). Чуб. V. 1099. Бач, ти об мені й не думаєш! — домовля йому. МВ. (О. 1862. ІІІ. 47).
Змити, -ся. Cм. змивати, -ся.
Кінва Ii, -ви, ж. соб. Лошади. Бач, скілько кінви пасеться. Зміев. у.
Муроло́мний, -а, -е. Стѣнобитный.
Напрямува́ти, -му́ю, -єш, гл. = напрямити. Іван, ще дитиною напрямований по хліборобській дорозі, так її й держався. Мир. ХРВ. 125.
Сестричка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сестра. 2) Членъ женскаго братскаго цеха. КС. 1890. VII. 91. 3) Раст. Viola tricolor. Вх. Пч. II. 37.
Упікати, -каю, -єш, сов. в. упекти, упечу, -чеш, гл. 1) Упекать, упечь, выпечь. 2) Обжигать, обжечь. Не впечи руки коло жару.
Нас спонсорують: