Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

таланливий
таланливо
таланний
таланниця
талановитий
талановитість
талановито
таланок
талант
талап!
талапання 1
талапання 2
талапати
талапатися
талапнути
талбан
т'але
т'алеж
талий
талина
таліг
талій
талір
талірка
талірковий
таліронька
талірчина
талія
таліян
таліянець
таліянка
таліянський
таліянчин
талмуд
таловина
таловірка
талування
талувати
тальба
талья
тальян
таляпалка
таляпанина
таляпу-таляпу!
таляпущий
таляр
таляровий
талярок
там
тама I
тама II
тамади
тамадиль
тамарикс
тамбур
тамбурковий
тамбурок
таменька
тамешній
тамка
тамок
тамтади
тамтадиль
тамтейший
тамтой
тамтуди
тамтудою
тамтуський
тамування
тамувати
тамусь
танана! I
танана II
танас
тандита
тандитний
тандитник
тандитникування
тандитникувати
тандитницин
тандитниця
танець
танечниця
танжір
таністра
танок
танути
танцерник
танцівник
танцювання
танцювати
танцюра
танцюристий
танцюриха
танчик
тань
тапчан
тапчаник
тапчанина
тапчанник
тапчанників
тапчанчик
тарабан
тарабанити
тарабанчик
тарагунитися
тарадайка
тарадайчина
таралишник
таран
таранина
таранка
таранкуватий
таранник
тарановий
тарантля
тарануха
таранчити
таранька
тараня
Брьо́хатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Шлепаться, ударять объ воду. 2) Плескаться въ водѣ. Пірнає, брьохається, хлюпається. Левиц. І. 63. 3) Идти по водѣ или по жидкой грязи. Так і брьохав по воді. Харьк. у. Пішов... брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.
Вилкастий, -а, -е. Вилообразный. Вх. Лем. 398.
Де́-чий, -чия, -чиє, мѣст. Кой-чей.
Котючий, -а, -е. 1) Легко катящійся. Бач, які котючі гроші — швидко вже й роскотились. — Котючий вітер низався поміж деревом безлистим. МВ. ІІ. 113. 2) Плодовитый (о животныхъ).
Крем'Ях, -ха, м. Округленный по возможности кремешекъ, просто камешекъ или черепокъ, употребляющійся при игрѣ у крем'яхи. Ив. 39. Нумте у крем'яхи гуляти. Оббивсь як крем'ях. Ном. Cм. креймах.
Купочка, -ки, ж. Ум. отъ купа.
Падіж, -жа, м. Падежъ. Падіж на овечок. Харьк. у.
Покористувати, -тую, -єш, гл. = покористуватися. Як вислужив год, хазяїн йому посіяв день проса, щоб він ним покористував. Рудч. Ск. і. 89.
Слободити, -джу́, -ди́ш, гл. Освободить. К. Кр. 5.
Совало, -ла, с. 1) Совающій, двигающій. 2) Спусканіе срубленныхъ деревьевъ по особымъ желобамъ съ горъ внизъ. Шух. I. 180.
Нас спонсорують: