Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

таланливий
таланливо
таланний
таланниця
талановитий
талановитість
талановито
таланок
талант
талап!
талапання 1
талапання 2
талапати
талапатися
талапнути
талбан
т'але
т'алеж
талий
талина
таліг
талій
талір
талірка
талірковий
таліронька
талірчина
талія
таліян
таліянець
таліянка
таліянський
таліянчин
талмуд
таловина
таловірка
талування
талувати
тальба
талья
тальян
таляпалка
таляпанина
таляпу-таляпу!
таляпущий
таляр
таляровий
талярок
там
тама I
тама II
тамади
тамадиль
тамарикс
тамбур
тамбурковий
тамбурок
таменька
тамешній
тамка
тамок
тамтади
тамтадиль
тамтейший
тамтой
тамтуди
тамтудою
тамтуський
тамування
тамувати
тамусь
танана! I
танана II
танас
тандита
тандитний
тандитник
тандитникування
тандитникувати
тандитницин
тандитниця
танець
танечниця
танжір
таністра
танок
танути
танцерник
танцівник
танцювання
танцювати
танцюра
танцюристий
танцюриха
танчик
тань
тапчан
тапчаник
тапчанина
тапчанник
тапчанників
тапчанчик
тарабан
тарабанити
тарабанчик
тарагунитися
тарадайка
тарадайчина
таралишник
таран
таранина
таранка
таранкуватий
таранник
тарановий
тарантля
тарануха
таранчити
таранька
тараня
Бадьорний, -а, -е. = бадьористий. Ум. бадьорненький.
Жоре́нця, -ців, с. мн. ум. отъ жорна.
Зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Котл. Ен. V. 73. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Стор. МПр. 10. Всюди про козацьке щастє звонпили. К. ЦН. 277.
Підбільшувати, -шую, -єш, сов. в. підбільшити, -шу, -шиш, гл. Увеличивать, увеличить.
Повідсилати, -ла́ю, -єш, гл. Отослать (во множествѣ).  
Погамати, -маю, -єш, гл. Поглотать, съѣсть (во множествѣ).
Пообжинати, -на́ю, -єш, гл. То-же, что и обжати, но во множествѣ. Пообжинали ті дерева округи. Зміев. у.
Рівноважний, -а, -е. = рівноваговий. Ми не виробили собі під византійщиною культури, рівноважної з римською. К. ХП. 65.
Сіроман, -на, м. = сіроманець. Вовки-сіромани нахождали. АД. І. 123.
Скірня, -ні, ж. Сапогъ. Єдна скірня. Вх. Лем. 466. Гол. Од. 77. Преим. во мн. ч.: скірні. Тепер же мі грайте, чорні скірні поторгала, червоні мі дайте. Гол. III. 422. Ум. во мн. ч. скореньки, скірня́тка. Вх. Лем. 466.
Нас спонсорують: