Борошенний, -а, -е. Мучной. Борошенна комора.
Вільний, -а, -е. Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. Світ вільний, — не вільний (кому). Свободенъ, несвободенъ (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в буддень, ні в свято. Наче тільки йому світ вільний. Какъ будто только ему можно дѣлать что угодно. Ввійде в коршму і наче лиш йому світ вільний: ходить, руками розмахує, «водки»! крикне.
Заполо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Заполоть. 2) Заработать половши.
Зіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Кричать, орать. То піп дурний — нащесерце зіпає. 2) = зіхати 2 и 3. Курєтко туй-туй здохне; от іще зіпає ледві.
Кручкодер, -ра, м. Крючкотворъ; взяточникъ. Поліцейські кручкодери.
Лаганок, -нка, м. Боченокъ изъ выдолбленнаго деревяннаго пня.
Пригрубник, -ка, м. ? Пани чаї та шпунти п'ють, а ми в пригрубнику знай люльки плюндримо. Cм. грубник 2.
Росквашувати, -шую, -єш, сов. в. росквасити, -шу, -сиш, гл.
1) Растворять, растворить тѣсто.
2) безл. Росквасило. Стало грязно, распустило. Після дощу дорогу росквасило.
3) — губи. Распускать, распустить нюни. Росквасив губи як капиці.
4) Разбивать, разбить. Загадай дурному Богу молитись, то він собі і лоб росквасить.
Стугон, -ну, м. Глухой гулъ, глухой стукъ. Чую, десь коло хати стугон, наче що довбало глину.
Удушити, -шу, -шиш, гл. Удушить. Щоб тебе вдушило та вдавило.
