Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тройзілля

Тройзілля, -ля, с. = троєзілля. А взяв козак тройзілля копати, взяла над ним зозуля кувати. Гол. Ум. тройзіллячко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 286.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЙЗІЛЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОЙЗІЛЛЯ"
Баштанчик, -ка, м. Ум. отъ баштан.
Жив! меж. Звукоподраж. чириканью воробьевъ. Ном. № 10260.
Маці́пкий. Cм. Маціненький.
Напа́датися I, -даюся, -єшся, гл. Много разъ падать. Поки натрапиш на їх — що нападаєшся да наспотикаєшся. О. 1862. VI. 57.
Нестак нар. Не столько; не такъ то. Нестак то зробив, а що втомився.
Повизолочувати, -чую, -єш, гл. Позолотить (во множ.). Такі повизолочувані усе пам'ятники.
Самовільно, самовольно, нар. Своевольно. А в папері тому не велів нікому самовольно в Дніпрі утопати. Думитрашко. (Петров. Оч. укр. л. 75).
Скрипіти, -плю́, -пи́ш, гл. 1) Скрипѣть. На нозі сапян скрипить, а в горшку трясця кипить. Ном. № 11191. 2) Скрежетать. Василь як спить, скрипить зубами. Терск. обл. 3) Играть на скрипку. Пан узів скрипку, зачів скрипіти, а богом з жінков і родійов пішли в данец. Гн. II. 177.
Тупцяти, -цяю, -єш, гл. 1) Ходить. Він часто по баб'ячій тупцяв по хаті. Левиц. І. 478. 2)коло кого. Ухаживать, присматривать. Як візьме коло його панькати, тупцяти. Левиц. І. 139. Cм. тупцювати.
Цвіль, -лі, ж. Плѣсень. Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла. Шевч. 668.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОЙЗІЛЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.