Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

троскати

Троскати, -каю, -єш, гл. 1) Хлестать, издавать звукъ бичомъ. Шейк. 2) Бить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 287.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОСКАТИ"
Веряйка, -ки, ж. Деревянный замокъ. Вх. Уг. 231.
Відси нар. = відсіль.
Настоянка, -ки, ж. Настойка.
Перегуснути, -ну, -неш, гл. Слишкомъ загустѣть.
Поблекнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть. Там все поблідло і поблекло. Котл. Ен.
Полоскання, -ня, с. 1) Полосканіе. 2) Плесканье въ водѣ.
Поорендувати, -ду́ю, -єш, гл. Заарендовать (во множествѣ).
Порюмати, -маю, -єш, гл. Поплакать, похныкать.
Прасувати, -су́ю, -єш, гл. 1) Жать, выжимать, давить. Сир прасувати. 2) Гладить, утюжить. Буду білі хусти прати... — Где будеш сушила?.. — Где будеш прасувала? Чуб. V. 1199. Насилу володала руками, прасуючи залізком мушлинову сукню. Левиц. І. 179.
Тихомирство, -ва, с. Миръ, тишина, спокойствіе. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОСКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.