Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

товкувати
товкуша
товкущий
товпачити
товпига
товпитися
товстенний
товстий
товстіти
товстішати
товсто
товстобровий
товстокосий
товстоногий
товстопикий
товстопрядуха
товстопузий
товстуватий
товстуля
товстун
товстуха
товстушка
товстючий
товт
товч
товченик
товчення
товчєнка
товчи
товчій
товчільниця
товчіння
товчія
товчка
товчок
товща
товщати
товщий
товщиня
товщінь
тогдий
тогді
тогдішній
тогід
тогідний
того
тогобіцький
тогобічний
тогобочанин
тогобочанка
тогобочанський
тогоди
тогокало
тогокати
тоголітній
тогочасній
тоді
тодішній
тож
той
тойді
токан
токаренко
токарик
токариха
токаричок
токарів
токарівна
токарня
токарство
токарський
токарь
токарювати
токма 1
токма 2
токмачити
токмачка
токмити
токмитися
токовий
токотати
токотіти
толань
толба
толк
толкування
толкувати
толкуватися
толо
толоб
толовірство
толок
толока
толокувати
толочанин
толочення
толочити
толочний
толуб
томити
томитися
томлений
тонити
тонісій
тонісінький
тонісінько
тонісічкий
тонісічко
тонічкий
тонічко
тонкий
тонко
тонконіг
тонконіжка
тонкорогий
тонкослізка
тонкота
тонкошкурий
тонути
тонучий
Віддаляти, -ля́ю, -єш, сов. в. віддалити, -лю, -лиш, гл. Отдалять, отдалить, удалять, удалить. Бог віку прибавив, а від смерти оддалив. Ном. № 13920.
Завча́сто нар. Зачастую. Тепер завчасто доводиться чувати. О. 1862. III. 31.
Неопантровність, -ности, ж. Необдуманность, неосмотрительность, опрометчивость. Що то за неопантровність: їхав по воду, переїхав гуску. Могил. у.
Обдивитися Cм. обдивлятися.
Помішатися, -шаюся, -єшся, гл. 1) Смѣшаться. Поміщався з їх ледачим кодлом. К. Псал. 246. 2) Смѣшаться, сбиться. Він казав раз так, а вдруге и́нак, — сам поміщався. Екатер. у.
Рджок, -ка, м. зоол. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 460.  
Схрякатися, -каюся, -єшся, гл. Отхаркаться. Покуре люльки, то й схрякається чоловік, то й лекше на груди. Волч. у.
Трепіття, -тя, с. = трепеття. Гол. IV. 130.
Унімати, -маю, -єш, сов. в. уняти, уйму, -меш, гл. 1) Утихать, утихнуть. Стало синє море унімати. Та так воно унімало, як би ніколи не грало. КС. 1882. XII. 488. 2) Понимать, понять, раздирать, сообразить. Я чув крик на вгороді і вийшов з хати. Не уняв — чи бились, чи як, і хто з ким. Новомоск. у.
Утелющити, ся. см.утелющувати, -ся
Нас спонсорують: