Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

товкувати
товкуша
товкущий
товпачити
товпига
товпитися
товстенний
товстий
товстіти
товстішати
товсто
товстобровий
товстокосий
товстоногий
товстопикий
товстопрядуха
товстопузий
товстуватий
товстуля
товстун
товстуха
товстушка
товстючий
товт
товч
товченик
товчення
товчєнка
товчи
товчій
товчільниця
товчіння
товчія
товчка
товчок
товща
товщати
товщий
товщиня
товщінь
тогдий
тогді
тогдішній
тогід
тогідний
того
тогобіцький
тогобічний
тогобочанин
тогобочанка
тогобочанський
тогоди
тогокало
тогокати
тоголітній
тогочасній
тоді
тодішній
тож
той
тойді
токан
токаренко
токарик
токариха
токаричок
токарів
токарівна
токарня
токарство
токарський
токарь
токарювати
токма 1
токма 2
токмачити
токмачка
токмити
токмитися
токовий
токотати
токотіти
толань
толба
толк
толкування
толкувати
толкуватися
толо
толоб
толовірство
толок
толока
толокувати
толочанин
толочення
толочити
толочний
толуб
томити
томитися
томлений
тонити
тонісій
тонісінький
тонісінько
тонісічкий
тонісічко
тонічкий
тонічко
тонкий
тонко
тонконіг
тонконіжка
тонкорогий
тонкослізка
тонкота
тонкошкурий
тонути
тонучий
Варта, -ти, ж. Стража, караулъ; время стоянія на стражѣ, на часахъ. А варта заснула, пан приїхав- не чула. Чуб. V. 64. Перед палацом, де вона мешкала, стояла гострая варта. Чуб. II. 77. Всюди постановив варту, щоб ніхто вночі з табора не вештавсь. К. ЧР. 312. Прийде безщасна та варта, тра її одстояти. Рудч. Чп. 87. на варті. На часахъ. Ходять по двору на варті. ЗОЮР. І. 248. Ум. вартонька.
Пенявий, -а, -е. Небрежный, неловкій. Угор.
Постолянка, -ки, ж. Раст. Aster. Вх. Пч. II. 29.
Пострах, -ху, м. Страхъ, ужасъ; устрашеніе. Сотворив потужну силу ворогам твоїм на пострах. К. Псал. 14. І тичка в мене в руках, щоб ніхто не підійшов. Не ходи! держу на пострасі. Г. Барв. 314.
Призір, -зо́ру, м. 1) Сглазъ. Маркев. 89. 2) Для призору. Для виду. Там і масла того поклала в кашу — для призору. Міусск. окр.
Простилатися, -лаюся, -єшся, сов. в. прослатися, -стелю́ся, -лешся, гл. 1) Простилаться, простлаться. 2) Простираться, простереться. Таке болото, шо ні пролізти, ні пройти, перед ним простилається. Грин. І. 2.
Роспасти, -су, -сеш, гл. Распустить. Лежить на лаві як спас, і бороду роспас. Мнж. 114.
Спородити, -джу, -диш, гл. Родить. КС. 1883. VIII. 770. Спородила мене матінка. Грин. ІІІ. 256.
Українка, -ки, ж. Украинка. Густий морок скрізь по хатах, густійший в будинках, що нема душі живої в сестрах Українках. К. Досв. 44. Ум. україночка. Везуть (татари) волиночку, молодую Вкраїночку. АД. І. 84.
Холодіти, -дію, -єш, гл. = холонути. Вода через те холодіє. Дещо.
Нас спонсорують: