Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

товкувати
товкуша
товкущий
товпачити
товпига
товпитися
товстенний
товстий
товстіти
товстішати
товсто
товстобровий
товстокосий
товстоногий
товстопикий
товстопрядуха
товстопузий
товстуватий
товстуля
товстун
товстуха
товстушка
товстючий
товт
товч
товченик
товчення
товчєнка
товчи
товчій
товчільниця
товчіння
товчія
товчка
товчок
товща
товщати
товщий
товщиня
товщінь
тогдий
тогді
тогдішній
тогід
тогідний
того
тогобіцький
тогобічний
тогобочанин
тогобочанка
тогобочанський
тогоди
тогокало
тогокати
тоголітній
тогочасній
тоді
тодішній
тож
той
тойді
токан
токаренко
токарик
токариха
токаричок
токарів
токарівна
токарня
токарство
токарський
токарь
токарювати
токма 1
токма 2
токмачити
токмачка
токмити
токмитися
токовий
токотати
токотіти
толань
толба
толк
толкування
толкувати
толкуватися
толо
толоб
толовірство
толок
толока
толокувати
толочанин
толочення
толочити
толочний
толуб
томити
томитися
томлений
тонити
тонісій
тонісінький
тонісінько
тонісічкий
тонісічко
тонічкий
тонічко
тонкий
тонко
тонконіг
тонконіжка
тонкорогий
тонкослізка
тонкота
тонкошкурий
тонути
тонучий
Бендюх, -ха, м. 1) Брюхо. Угор. 2) мн. Бендюхи = колішня. Шух. І. 165.
Контроверсія, -сії, ж. Возраженіе (въ судебномъ процессѣ). Кому хочеш позов заложу і контроверсію сочиню. Котл. Н. П. 358.
Ласуха, -хи, ж. Лакомка. Цібелла же була ласуха. Котл. Ен. V. 36. Ум. ласушка, ласушечка.
Лотоки́, -ків, м. мн. При водяной мельницѣ: каналъ, по которому течетъ вода, мельничный лотокъ. Не спиниш, мов воду з лотоків. Ном. № 13884.
Перевідник, -ка, м. 1) Расточитель. Адес — пес, Пересип — злодій, Куяльник — перевідник. Ном. № 748. 2) Человѣкъ смѣшанной породы, помѣсь. Шух. І. 55.
Перегортувати, -тую, -єш, гл. = перегортати. Дід перегортує гроші. Рудч. Ск.
Проробити Cм. проробляти.
Сувій, -во́ю, м. Свернутая штука холста. Мати (легенько їм згадається) самого лляного полотна два сувої дали. ЗОЮР. II. 286. Ум. сувійчик.
Торототіти, -точу, -чеш, гл. = таратотіти. Решето тороточе, чогось воно хоче. Драг. 379.
Уплітати, -таю, -єш, сов. в. уплести, -ту, -теш, гл. 1) Вплетать, вплесть. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники. Шевч. 494. 2) Сплетать, сплесть. Батога з піску не вплетеш. Ном. № 5259.
Нас спонсорують: